🐴
Стара кобила Зірочка прокинулася одного весняного ранку й, як завжди, підійшла до відра з вівсом. Та цього разу щось у ній змінилося. Вона подивилася на власне відображення в калюжі — і побачила не ту граційну конячку, яку пам’ятала з молодості, а щось круглобоке, волохате і… дуже задумливе.
– Ох, Зірочко, – прошепотіла вона сама собі. – Час узятися за фігуру. Інакше скажуть, що я не кобила, а м’яка меблева гарнітура!
Кури, що саме гребли землю поруч, підняли голови.
– А що, хтось знову моду придумав? – спитала головна курка, на ім’я Пушинка.
– Дієта, – урочисто сказала Зірочка. – Я переходжу на траву без калорій.
Кури захихотіли.
– Та вся трава без калорій, дурненька!
– Не вся! – серйозно відповіла Зірочка. – Є така спеціальна – дієтична. Росте лише вранці, коли туман ще не спав, і лише на північному схилі.
Відтоді Зірочка почала свою оздоровчу програму.
---
I. Новий спосіб життя
Зранку вона робила зарядку. Стояла на трьох ногах і намагалася підняти четверту вище вуха. Інколи падала, інколи просто задрімала посеред вправ, але ніколи не здавалася.
Рекс, старий пес, спостерігав за цим мовчки.
– Ти що, кобило, йогу практикуєш? – буркнув він, позіхаючи.
– Це не йога, це стретчинг для внутрішньої енергії, – відповіла Зірочка. – Я маю зменшити об’єм… в усьому.
Після зарядки вона підходила до годівниці, сумно вдихала аромат вівса й урочисто оголошувала:
– Сьогодні – тільки трава. Але зелена, не пожовкла! Мій організм потребує хлорофілу!
Корови, почувши слово «хлорофіл», перестали жувати й здивовано перезирнулися.
– Мабуть, новий вид вітамінів, – припустила одна.
– Та ні, то просто трава, тільки із заморською назвою, – відповіла інша.
---
II. Фітнес по-кобилячому
Далі йшли тренування.
Зірочка організувала справжню фітнес-групу. Кури – для розминки, коза Маруся – для натхнення, собака Рекс – для контролю дисципліни.
– Раз, два, три! – командувала Зірочка. – Піднімаємо копита, дихаємо носом!
– У нас нема носа, – обурилися кури.
– То дихайте чим є!
Після години занять усі падали в траву. Кури – від сміху, коза – від утоми, Рекс – від байдужості.
А Зірочка стояла, горда, і відчувала, як “зникає” зайвий овес із її стегон.
---
III. Трав’яний детокс
Наступного дня Зірочка оголосила:
– Починаю очищення! Три дні лише вода з ромашкою!
Вона відмовилася від улюблених яблук, не доторкнулася до сіна, навіть не нюхала моркву, яку приніс фермер.
На другий день вона ходила повільно, зате велично, як мудра черниця у відпустці.
На третій – почала бачити вівсяні сни.
Уві сні навколо літали зерна, сипалися з неба, падали просто в рот… Зірочка прокинулася вночі й почала тихенько жувати солому, бо “це не їжа, це частина інтер’єру”.
---
IV. Дієтичний зрив
На п’ятий день фермер поставив у дворі мішок вівса.
Зірочка спробувала бути сильною.
П’ять хвилин трималася.
Десять хвилин ходила колами.
На одинадцятій – зламалася.
– Ну добре, – сказала сама собі. – Це ж просто для дегустації. Для наукового експерименту.
Коли фермер повернувся, мішок був порожній. А Зірочка лежала посеред двору, щаслива, повна й трохи винна.
Кури підійшли, покивали головами.
– Оце так дієта.
– Так, – зітхнула Зірочка. – Але яка ефективна! Усе з’їла — і нічого не залишилось.
---
V. Нове відкриття
Наступного ранку вона вирішила: досить мучити себе.
– Я не товста, – урочисто сказала Зірочка, стоячи посеред подвір’я. – Я просто добре збережена. Це стратегічний запас краси!
І відтоді жила спокійно. Їла, коли хотіла, відпочивала, коли треба, і іноді робила зарядку — але тільки для настрою.
Кури казали, що вона знову “в формі”.
Рекс бурчав, що форма нагадує барило.
А фермер гладив її по шиї й казав:
– Ех, Зірочко, ти ж у нас — найщасливіша кобила на світі.
І вона не заперечувала. Бо справжнє здоров’я — це коли тебе люблять навіть із повним мішком вівса всередині.