Розділ 38

Єва: 

Бальтазар ледь встиг допити останню чашку лікувального чаю, як у двері бюро буквально влетів Артем. Він був без піци, зате з планшетом, на якому миготіли тривожні сповіщення від системи безпеки школи Софійки.

— Єво, Бальтазаре! — вигукнув він. — Софійка прислала мені голосове повідомлення. Вона каже, що Марк знайшов у підвалі шкільної бібліотеки «книгу, яка дихає», і тепер там... ну, скажімо так, двері відчиняються лише в один бік.

— Тільки не це, — зітхнула я, дивлячись на Бальтазара. — Тільки-но він одужав, як діти знову знайшли пригоди на свої голови.

Бальтазар підвівся з дивана. Його ніс уже не був червоним, а очі знову світилися тим глибоким фіолетовим полум’ям, яке означало одне: Генерал повернувся до лав.

Бальтазар: 

Я накинув свій піджак поверх незмінного светра.

— Книга, яка дихає... Це «Грімуар Живого Слова». Якщо Марк його відкрив, він активував стародавній захист бібліотеки. Тепер школа перетворюється на лабіринт із букв та паперу.

Яна вже перевіряла свій запас лаку.

— Я готова! Мій хвіст підказує, що там буде багато пилу та старих паперів. Бальтазаре, тримайся за мене, якщо почнеться паперовий шторм!

Яна : 

Коли ми під’їхали до школи, будівля виглядала затишною, але вікна бібліотеки світилися дивним, чорнильним світлом. Ми прокралися всередину. Повітря пахло старовиною та вологим чорнилом.

Ми спустилися в підвал. Там, серед стелажів, стояв Марк. Він тримав у руках книгу, сторінки якої дійсно ритмічно піднімалися й опускалися, наче грудна клітка. Навколо нього кружляли літери, вириваючись прямо з книг і перетворюючись на маленьких гострих пташок.

Софійка стояла поруч, закриваючи голову руками.

— Бальтазаре! — закричала вона. — Марк просто хотів дізнатися, хто написав першу в світі казку, а ця книжка почала нас їсти!

Бальтазар: 

— Марку, поклади книгу на підлогу! — пробасив я, розправляючи крила.

Літери-пташки кинулися на мене, намагаючись порізати крила паперовими краями. Я створив вогняний щит, але не демонічний, а м’який, щоб не спалити справжні книги.

— Це не просто книга, хлопче, — сказав я, роблячи крок вперед. — Це пастка для занадто допитливих душ. Ти не повинен був читати те, що написано між рядками.

Єва : 

Я побачила, що Марк наляканий до смерті. Літери почали обплітати його ноги, наче мотузки.

— Бальтазаре, я допоможу! — я заплющила очі й випустила свою іскру.

Моє світло змішалося з чорнильним туманом. Я почала співати — тиху, просту колискову, яку мені колись співала мама. Магія Живого Слова реагує на емоції. Якщо книга відчує спокій, вона засне.

Бальтазар зрозумів мій план. Він підійшов до книги і поклав на неї свою величезну долоню.

— Спи, — прошепотів він. — Твої історії вже розказані.

Яна : 

Букви почали сповільнюватися. Пташки розсипалися звичайними друкованими знаками на підлозі. Книга востаннє глибоко зітхнула і захлопнулася, перетворюючись на звичайний старий том у шкіряній палітурці.

Мій хвіст полегшено опустився.

— Хух... Я вже думала, доведеться весь цей алфавіт лаком склеювати.

Марк випустив книгу і подивився на Бальтазара з величезною пошаною.

— Ви... ви її заспокоїли. Ви справді знаєте мову Тіней.

Бальтазар: 

Я підняв книгу і сховав її під плащ.

— Цій речі не місце в шкільній бібліотеці, Марку. Я заберу її в наше бюро. А ти... — я поклав руку йому на плече, — краще читай про пригоди піратів. Вони хоча б не намагаються тебе зв’язати власним змістом.

Софійка підбігла і обійняла мене за пояс.

— Ти знову нас врятував! Бальтазаре, ти крутіший за всіх лицарів!

Єва 

Ми виходили зі школи під нічним небом. Бальтазар ішов попереду, тримаючи за руки Софійку та Марка. Я спостерігала за ними, і моє серце переповнювалося теплом.

— Знаєш, Яно, — прошепотіла я. — Мені здається, що Бальтазар став найкращим вчителем для цих дітей. Він вчить їх не боятися темряви, а розуміти її.

Яна підморгнула мені.

— Головне, щоб вони тепер не почали викликати демонів, щоб ті допомагали їм з домашкою. Хоча... Астарот би з радістю брав за це плату сосисками.

Ми повернулися додому, де нас чекав незадоволений кіт. Наш магічний літопис став на одну таємницю багатшим.