Дорогу відкрили у вівторок.
На рецепції нам запропонували спакувати книжки із собою. Я відмовилася.
Дорогою додому ми майже не слухали музику.
Андрій тримав обидві руки на кермі. Я дивилася, як за вікном повзуть мокрі схили, паркани, будинки. Люди виходили до дороги, чистили подвір’я, тягнули гілки з канав.
Із його телефона подзвонила мамі: сказала, що їдемо забирати пса. Вона запитала, чи будемо їсти — я сказала, що будемо.