Книжковий клуб
4.4
Номер був кращий, ніж на фотографіях.
Біля вікна стояло крісло з пледом. У ванній пахло деревом і чимось цитрусовим. На стіні висіла невелика книжкова полиця.
Праворуч від ліжка, на тумбочці, лежала книжка.
«Там, де вода забирає дорогу».
— Дивись, — сказала я.
Андрій заносив сумку.
— Що?
Я показала книжку.
— Навіть читати є що.
— Ну все. Можна мене не годувати, не помітиш.
Я кинула в нього маленькою подушкою.
На першій сторінці чоловік приїжджав забирати матір із пансіонату, який мали закрити до кінця місяця. Вона зустрічала його одягнена, із сумкою на колінах, але відмовлялася виходити, поки не повернуть її пальто.
Пальто, за словами персоналу, привезли разом із нею.
Двадцять років тому.
— Марто.
Я підняла очі.
— Ми поїсти йдемо?
Я закрила книжку.
— Так. Звісно.
#567 в Детектив/Трилер
#192 в Трилер
#669 в Сучасна проза
Відредаговано: 16.09.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
