3.2

Відео про особисті фінанси я ввімкнула, поки складала білизну.

Чоловік у бежевому светрі пояснював, що високий дохід і фінансова стабільність — різні речі. Говорив спокійно, без осуду. Позаду нього стояла рослина, яка теж, здається, мала фінансову подушку безпеки.

За двадцять хвилин я відчула, що ще можу все виправити.

Треба було почати з аудиту витрат.

— Зараз дізнаємося, де наш таунхаус, — сказала я псові.

Він лежав на чистому рушнику.

Я відкрила monobank на телефоні, а на макбуці — таблицю.

Оренда. Комунальні. Продукти.

Ресторани.

Я повернулася до продуктів і перевірила, чи не записала щось двічі.

Не записала.

Таксі теж виявилося окремим способом життя.

Я чесно внесла все, що бачила, і вже збиралася зробити чай, коли натрапила на платіж книгарні.

Шістсот вісімдесят гривень.

Назва магазину була знайома. Сума — ні.

Я купувала там нещодавно, але ту книжку брала зі знижкою. Триста з чимось. Ось вона, нижче.

А це що?

Я відкрила сайт книгарні й увійшла в акаунт. В історії замовлень стояло «Після закриття парку» — оплачено, доставлено.

Я провела пальцем по екрану телефона, повернулася до банківського платежу й звірила дату.

Збігалася.

Книжка лежала на полиці за моєю спиною. Я озирнулася на неї, ніби вона могла зараз мати інший вигляд.

Потім відкрила старіші замовлення.

«Кімната для тих, хто повернувся».

Моє ім’я, мій номер, поштомат у під’їзді — теж оплачено. Списання знайшлося в січні.

Якийсь час просто переводила очі з телефона на ноутбук.

Подарунки від таємного шанувальника виявилися подарунками від мене.

Дуже приємно, Марто. Могла б хоч записку покласти.

Я спробувала засміятися, але звук не вийшов.