Книжковий клуб

3.1

 

Дарина закінчила ремонт у таунхаусі.

У її новенькому таунхаусі.

Я подивилася відео двічі. Перший раз — бо була рада за неї. Другий — щоб роздивитися кухню.

Над островом висіли три лампи, біля мийки не було жодної губки, а кавомашина мала такий вигляд, наче могла сама сходити по молоко й повернутися, не купивши сиру.

«Все, можна в гості», — написала Дарина.

Я поставила вогник.

Потім зайшла в інстаграм.

Дівчина, з якою ми колись разом працювали, забирала машину із салону. Однокурсниця виклала маленьку долоню на великій і написала дату народження. Знайомі пили каву перед панорамним вікном у Карпатах. За вікном був сніг. На столі — сніданок, який приніс хтось інший.

У мене теж усе було непогано.

Хороша робота. Андрій. Пес. Книжки. Я могла замовити вечерю, якщо не хотіла готувати, і не рахувала, скільки коштуватиме таксі додому.

Але відчуття було таке, ніби всім навколо раз на рік видавали щось велике, а мені — можливість ще раз сходити з дівчатами на коктейлі.

Я відкрила банківський застосунок.

Подивилася на залишок.

Закрила.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше