Після першого клубу я так і не з’ясувала, хто надіслав книжку.
Мама одужала. Торт ми з’їли наступного тижня, салат вона переклала у свою миску. «Тиха географія дому» залишилася на сто другій сторінці: обговорення посунулося, а я не нагадувала.
Про дивну зустріч у календарі теж більше не питала.
Клуб відбувся добре. Усі прийшли підготовлені, усім було що сказати. Було б дивно після цього написати: «Люди, а хто вас узагалі покликав?»
Настав лютий. Я майже переконала себе, що поставила зустріч сама.