Розділ 6. Світло, яке бореться з ними самими

Магія завжди мала ціну. І тепер П’ятірка починала її відчувати — не у битвах, а всередині себе, коли їхні стихії почали суперечити одна одній.

1. Вода проти Вогню — Iris і Hazel

Все почалося з дрібниці.

Hazel тренувалася у старому спортзалі, викликаючи невеликі язики полум’я.

Iris зайшла тихо, щоб просто подивитися, чи в неї все гаразд.

— Дивись, я вже контролюю… — почала Hazel.

Але в цю мить Iris зробила крок ближче, і вогонь… зашипів, наче образився, і одразу

загаснув.

Hazel злилася.

— Iris, ти що, спеціально?

— Я нічого не робила! — обурилася Iris.

— Твоя вода постійно мене глушить!

— Це не моя вина, що полум’я нестабільне!

Полум’я знову спалахнуло — тепер сильніше, некеровано.

Iris відступила, відчувши, як хвиля вологи вибухає навколо неї сама по собі.

Стихії реагували замість них.

Замість слів.

Замість почуттів.

Hazel прошепотіла:

— Я вже не знаю, що з нами відбувається…

А вода на підлозі тихо шипіла від жару.

2. Земля проти Повітря — Terra і Celine

На подвір’ї університету Terra викликала коріння, щоб зміцнити тренувальні кола.

Celine повинна була розігнати вітер, щоб створити простір.

Але вітер робив інше.

Він бив по гілках.

Плутався в листі.

Піднімав пил.

Роздратовано, різко — як розлючена істота.

— Celine, зупини його! Він шкодить деревам! — крикнула Terra.

— Він сам рухається! Я не можу… він мене не слухає!

Коріння піднялося, хрускаючи, ніби обороняючись.

Вітер ревів у відповідь, намагаючись вирвати його з землі.

Дівчата стояли посеред двох стихій, що раптом стали ворогами.Terra злякано промовила:

— Це не тренування…

Celine стискала амулет, намагаючись зупинити бурю:

— Це ми. Ми починаємо втрачати гармонію…

3. Блискавка, що розтинає все — Wren

Wren сиділа в бібліотеці, намагаючись заспокоїтись.

Її стихія, на відміну від інших, не мала м’яких форм — лише лінії розламу, спалахи та

колючий біль у скронях.

Коли інші сварилися, вона відчувала це сильніше за всіх.

Її амулет бринів, як напружена струна.

Кожна емоція подруг проходила крізь неї електричними ударами.

— Зупиніться… — прошепотіла вона сама до себе, стискаючи голову руками.

— Ти не зможеш їх зупинити, — почувся знайомий внутрішній голос — той, що

з’являвся, коли вона бачила розломи.

— Стихії не дружать. Дружите тільки ви. І якщо ви розпадетесь — магія розірве

вас першою.

Wren втратила рівновагу і ледве не впала між стелажами.

Електрика пробігла по її руках, розсікла повітря.

Кілька ламп у читальному залі мигнули… і вибухнули.

Студенти закричали.

Wren закрила рот рукою — шокована, налякана.

Це була вона.

Блискавка.

Н некерована.

Сліпа.

4. Коли вони зібралися разом — стало тільки гірше

Ввечері дівчата вирішили зібратися у кімнаті Terra, щоб зрозуміти, що відбувається.

Та щойно вони сіли в коло — стихії почали поводитися агресивно:

● вода на столі почала кипіти від жару Hazel;

● вітер просочувався крізь щілини, збиваючи книги;

● земля під підлогою глухо бурчала, реагуючи на рух;

● блискавка в очах Wren світилася, як прихований шторм.

Hazel різко підвелась:

— Ми стаємо небезпечними одна для одної!

Terra злякано поклала руки на підлогу:

— Земля каже, що щось нас роз’єднує…

Celine прошепотіла, притулюючи руку до грудей:

— Вітер теж говорить…

…що хтось підживлює наші конфлікти.

Усі погляди повернулися до Wren.

Її очі спалахнули білим.

— Це Наергос.

— Але як? — вигукнула Iris.

Wren підняла голову.

Блискавка пробігла по її волоссю.

— Він не атакує нас.

— Не переслідує.

— Він… розхитує наші стихії зсередини.

5. Розуміння, яке ранить

Iris тихо промовила:

— Якщо ми не спинимо це… ми розірвемо одна одну.

Hazel опустила голову.

Її вогонь на пальцях тремтів від страху.

Celine взяла Terra за руку.

Земля і вітер здригнулися, але не посміли зіштовхнутися.

Wren заплющила очі.— Ми маємо знайти спосіб вирівняти наші стихії.

— Інакше Наергос не просто виграє…

— Ми самі станемо його зброєю.

І  їхні амулети спалахнули разом — але замість гармонійного світла, спалахнув розколотий спектр, де кожна стихія тягнула у свій бік. Їхнє світло більше не єдналося. Воно боролося.