– Чому ми разом лише після дощу? – спитав жовтий у синього.
– Чому нас не бачать, коли ясно?
– Бо щастя часто прозоре, – відповів фіолетовий.
Вони – не просто кольори.
Вони – емоції неба.
Розмиті, як відбитки душі після бурі.
– Я – червоний, і я – вогонь.
– Я – зелений, і я – спокій.
– Я – блакитний, і я – подих тиші.
А разом – вони вибух світла.
Коротка пісня між дощем і сонцем.
Веселка – це пам'ять,
що навіть буря має свою красу.
Відредаговано: 03.02.2026