Книга віршів «чарівні Рими»

Розмова зірки та місяця

– Ти так високо – сказав місяць –

а я прикрите чужими кроками.

Чому тобі так легко світити, а я ледь дихаю – між мовчанням і камінням?

– Бо я згасаю щоночі, – шепоче зірка –

Я не вічна, просто ти не бачиш моїх тріщин.

Мене створює темрява –

як тебе створює тиша.

– Я залишаюсь там, де мене стирають.

– А я мандрую там, де ніхто не чекає.

– Я хочу сяяти, хоч без неба важко…

– А ти вже сяєш. Просто під іншим кутом.

Подобається

#474 в Різне
#24 в Поезія

Відредаговано: 03.02.2026