книга видиху

0020

отож не знаю скільки я ходив 

майданами і вулицями тими 

звичайне місто без відьом і див 

і без людей яких назвуть святими 

 

втомився я блукаючи аж ось 

спіткнувся я об виступи порогу 

і щось незнане в темряві звелось 

й позвало навіваючи тривогу 

 

і я пішов без жаху і страху 

бо долю я спізнав свою велику 

чи злу чи добру ніжну чи лиху 

не розібрав я збитий з пантелику 

 

зайшли у дім порогом був рубіж 

між тим що нам під силу зрозуміти 

й між 

отим що ми не можем зрозуміти 

 

сторожа запитала про мій рід 

чи з домом я а чи не маю дому 

я відчував що перейшов убрід 

якусь ріку глибоку й невідому 

 

я спершу розгубився від питань 

та хтось мені нашіптував ізбоку 

і відповідь прорвалась крізь гортань 

і гучно залунала в царстві змроку 

 

я народивсь з широкої землі 

я народивсь із зоряного неба 

і пращури мої то королі 

нащадки фараона Нектанеба

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше