книга видиху

0019

без розділів і навіть без кафісм 

ця повість не подібна до псалтирі 

в оздоблену мовчаннями повісм 

в ще не почуту в неї я повірив 

 

і зрештою її переробив 

на скриню давню з віком у дверцятах 

масивну скриню як стара труна 

але нема всередині мерця там 

 

там простір є у розрізах шпарин 

і павутинний дим витає стягом 

там є усе про що я говорив 

і буде все що віщували маги 

 

на мармурі язичницьких каплиць 

я вам моливсь бажаючи забути 

усе що бачив впавши горілиць 

на небі крізь прозорий дах споруди 

 

я бачив місто сповнене дахів 

я ним ходив з непереборним жахом 

я мучився від надміру шляхів 

ніхто не поділився своїм дахом 

 

я знаю що це місто перехресть 

але мені віддавна милі площі 

в яких ти розчиняєшся увесь 

як веслярі під час кораблетрощі 

 

отож не знаю скільки я ходив 

майданами і вулицями тими 

звичайне місто без відьом і див 

і без людей яких назвуть святими

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше