книга видиху

0012

IX

 

Хотів я Вам віддатися увесь, 

з душею, тілом, із гарячим зором. 

Я Вас молив. Ви згодилися днесь. 

Возликував весь populus sanctorum. 

 

Нам принесли Ви хліба і вина. 

Ми вдвох лишились в замкненій кімнаті. 

Десь музика лунала негучна, 

а небом хмари пропливли кудлаті. 

 

Я був не певен, чи це був не сон. 

Я був мов фавн, зачинений у ґроті, 

та Ваше серце билось в унісон, 

 

сіяв кришталь, ув’язнений у злоті. 

Наляканий, я здався у полон.

Я корчивсь у судомах злої хоті.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше