https://st.booknet.ua/common/img/empty_cover_booknet_ua.png
книга видиху
0011
VIII
Як я упав і Вам молився долі,
коли зайшли Ви у сутінний храм,
Ви бачили, прості і ясночолі,
Ви чули все, що шепотів я Вам.
У мороці шовкової сутани
прекрасні Ви були, неначе смерть.
Знадвору пахли навісні каштани.
Моє життя летіло шкереберть.
У сутінках, у дзенькоті кадила
це мало статись як не тут, то десь.
Весна за нами радісно ходила,
і дзвін лунав поранених сердець.
Я Вас хотів. Хоча було не сила,
хотів я Вам віддатися увесь.
Відредаговано: 23.01.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
