ІІ
На ладаном пропахлім білім шовку
Ви солодко і млосно простяглись,
роняючи зітхання, як обмовку,
тендітну руку звісивши униз.
Я той, хто Вам на сповіді розкаже
про радощі і про розпусний тлін.
Служитиму для Вас я юним пажем,
молитимусь, не встаючи з колін.
Ви знаєте, яка велика втрата,
коли зникає сонце золоте
і старість із байдужістю Пілата
стирає юності лице святе.
Ви знаєте й не можете не знати.
Ви молоді і юні ще, проте.
Відредаговано: 23.01.2022