книга видиху

003

Вінок солодкому кардиналові 




 

мадригал 

 

Солодкий кардинале, Ви спите

на ладаном пропахлім білім шовку. 

Ви молоді і юні ще, проте 

в сутані заховались, як у сховку. 

 

Я бачив Вас в одному з передмість, 

де з почтом проминали Ви поволі. 

І Вам ніхто тепер не розповість, 

як я упав і Вам молився долі. 

 

Хотів я Вам віддатися увесь.

Я корчивсь у судомах злої хоті. 

Мені здалось, що Ви зійшли з небес, 

 

я в пеклі ріс і знаюсь на підлоті. 

Минули Ви, як сон, що хутко щез. 

Всміхались Вам пажі прекраснороті.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше