*( *( *(
Алеф
Як світ радіє що побачити тебе Сонце щоденно знову може
В світлі твоєму темні ліси високі сіяють гори з мороку прокидаючись
І я прокидаюсь і рікою туманною сівши у свій човен плину тобі назустріч
Ноче глибокая колесо неба рукою ти обертаєш до тебе я вийшов у поле
І зірка зійшовши скоро б'ється об берег мій човен відпливши скоро іде за гору
Дубе стоїш ти і всілякі чарівні звірі до тебе приходять посеред лісу
Маленькі білки часто приходять також людина до тебе і грізні великі лосі
Як раніше звіром дай мені об тебе зіпертись поночі стати
Відредаговано: 23.01.2022