книга видиху

024

Далед 

 

За рік тут ще не сталось перемін на вікнах ті ж фіранки на ліжку все ще та пружка подушка і на столі пахучі помаранчі і за вікном на гори краєвид те саме відчуття старого сховку за крок від гір і від морських безлюдь спускаюся пора й мені скупатись 

 

Як любо на терасі посидіти довкола тихо вітер шарудить вчепившись наче кіт за скатертину хоча я теж наділений безсмертям я часто мрію щоб немов спориш зів’янути і зникнути узимку

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше