книга видиху

013

Треба середини літа 

 

1 

 

Вуста мої о боже розчини влий у мене голос і верни свободу своєю волею яка не знає змін 

 

Дозволь мені себе вернуть попри те що я лише можливість бути іще не сповнена 

 

Змилостивсь над моїєю працею і днями на шляху до неістотного прояснення себе  

 

Бо гучний голос твій в оглушливому гуркоті горобиних ночей і глупа тьма у якій ти мешкаєш 

 

Прийми мене в обійми брате-наречений сестро-наречена

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше