книга видиху

013

Треба середини літа

Вуста мої о боже розчини влий у мене голос і верни свободу своєю волею яка не знає змін

Дозволь мені себе вернуть попри те що я лише можливість бути іще не сповнена

Змилостивсь над моїєю працею і днями на шляху до неістотного прояснення себе

Бо гучний голос твій в оглушливому гуркоті горобиних ночей і глупа тьма у якій ти мешкаєш

Прийми мене в обійми брате-наречений сестро-наречена

Подобається

#3406 в Різне
#892 в Поезія
#3279 в Сучасна проза

Відредаговано: 23.01.2022