книга видиху

012

Бет

 

Чи ти все іще пригадуєш краї які нас прихистили колись у дні зими і туманних ранків? У ті дні які спроквола ковзали по поверхні часу прозорі і тонкі які лише позірно відділяли нас від минулого дай мені руки може ми повернемо їх разом твою жорстку долоню таку несхожу на мою але все ж дорогу коли вона стискає мою руку мій милий друже дні ковзають спроквола




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше