книга видиху

09

Новонароджене дитя мій первістку мій єдиний спадкоємцю це я сам плачучи з’являюся із себе

це дитя не питиме молока воно радше просить вологи дощів і водоспадів на зелених рівнинах

там де тигр ступає по землі туп туп там де човен пливе поміж хвиль плюсь плюсь там тебе заколишуть поміж макових пелюсток спи спи

Подобається

#3406 в Різне
#889 в Поезія
#3278 в Сучасна проза

Відредаговано: 23.01.2022