книга видиху

04

5

 

Перемінив свій спів і от життя змінив 

подертий зношений бурнус 

був заширокий як старі слова 

яким забракло повноти 

Зерня за зерням 

як пісок моє усвідомлення себе 

розчинеться між галькою на теплім узбережжі 

і там знайде рятунок 

бо ким я є чи ким я хотів бути я вже забув 

нові пісні примусили забути як я зріс 

і поступово загубився в пустці на краєчку моря 

Як прозрілий молюск я дивлюся крізь шкаралущу 

як вітри й піски 

проминають не дивлячись на мене

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше