4
І от я гнаний вітром крізь часи до зграй
співучих дельфінів і зірок
І нам кортить із ними змішати пісні
ті що вже лунали із тими що лунатимуть завжди
танок безмовний за яким я підглядаю в небі
вторить чиїмось крокам на моїх отніх стежках
коли я втіливсь я співав степовою мовою
у ній розтоплене скло текло крізь сухі кущі
розквітлим квітом
Тепер інакші дні і час настав стулити вуста
переплести старі пісні чимось більшим
ніж моє дитинство і любов
переплести їх із присутністю речей що не співають
а тільки дивляться на нас із висоти
Відредаговано: 23.01.2022