книга видиху

22

Місто

Алеф

Колись давно в країні теплого підсоння було місто без воріт і ніхто туди не входив і ніхто не виходив посланці із нізвідки пришпорювали коней із пилу аби й собі долучитись до святкувань за товстими камінними стінами і зникали на півдорозі в місто ззовні довершено округле без кутів але всередині були площі і перехрестя тераси із садами юні хлопці і дівчата що не вмирали бо ніколи не народжувалися вони сиділи в вічній тиші вкриті пилом і плакали

Назарій Назаров

Подобається

#3420 в Різне
#893 в Поезія
#3286 в Сучасна проза

У тексті є: кохання, медитація, природа

Відредаговано: 23.01.2022

Додати до бібліотеки

Поскаржитись