книга видиху

22

Місто

 

Алеф

 

Колись давно в країні теплого підсоння було місто без воріт і ніхто туди не входив і ніхто не виходив посланці із нізвідки пришпорювали коней із пилу аби й собі долучитись до святкувань за товстими камінними стінами і зникали на півдорозі в місто ззовні довершено округле без кутів але всередині були площі і перехрестя тераси із садами юні хлопці і дівчата що не вмирали бо ніколи не народжувалися вони сиділи в вічній тиші вкриті пилом і плакали

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше