книга видиху
20
5
Жахна тиша степів мороз кусає вуха й пальці як голодний пес далеко звідси де степи стрічають гори там є палаци і монастирі Лхаси там уміють жити не дихаючи і дихати не живучи сидіти непорушно століттями зібравши себе докупи ніби на початку часів там вони знають а ми тут живемо хоч і в затінку їхнього знання у затінку їх гір життя тут як посмішка немовляти Будди наші коні можуть їсти сніг наші верблюди можуть пити траву а ми можемо говорити з вітром
Мороз все дужчає озера закриті важкими лядами із льоду риба непробудно спить загорнувшись у намул коні їдять сніг і траву покриту памороззю але він був іще живий таким живим яким він буде іще багато літ їхати верхи то не наука і не мистецтво їхати верхи це як дихати ти вдихаєш
і видихаєш
Відредаговано: 23.01.2022
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
