книга видиху

17

2

 

Чорні круглі мушлі на дні таких ставків що лежали там сумирно в осерді відбивали його обличчя а вся постава його новознайденої дитини відбивала його тіло яким воно було чи мало бути якби війна й морози Півночі не вгризалися у нього так затято аж до кісток 

 

Але із них ніхто його не пізнавав вони просили старого акина аби він їм не застував дорогу чи й давали ляпаса по його старім лиці чи били зі зловорожістю молодих кочівників але йому було до того байдуже бо й він був молодим колись він навіть підвищував голос на тойонів якщо вони не хтіли йти за його словом 

 

Сліпозрячий кульгавий бігун він був усе ще в своєму серці вибачливий до своїх дітей бо знав надто добре що у горах жовтовидий лама читає сутри за його м’ятежну душу

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше