книга видиху

16

Баатаар

Він постарів він бачив Жовту річку найкращі роки юності провів лежачи у засідці і дивлячись у далину

Принагідно він стрічав своїх дітей у Бухарі чи Самарканді чи деінде бо його діти і самі були принагідні вони росли як степова трава після зливи навесні

Він пізнавав їх за таємними знаками спорідненості з ним він дивився у їх лиця посічені вітром спекою дощем ніби то були дзеркала чи ставки для відбиття його обличчя

Назарій Назаров

Подобається

#3408 в Різне
#891 в Поезія
#3273 в Сучасна проза

У тексті є: кохання, медитація, природа

Відредаговано: 23.01.2022

Додати до бібліотеки

Поскаржитись