РОЗДІЛ 1. ТРІЩИНА В МАГІЧНОМУ ПОЛІ

Магічне поле світу завжди дихало рівно.
Навіть у найтемніші часи, коли Темрява проривалася у світ людей, коли на горизонті
здіймалися розломи, — воно залишалося тим непорушним серцем, на яке могли
опертися Хранителі.
Але сьогодні цей пульс збився.
Ірис відчула це першою.
Вона прокинулась серед ночі від раптового різкого болю під шкірою — так їхня сила
попереджала про зміни. Кімната здригнулася, і в повітрі промайнув короткий спалах
світла, наче блискавка, що заблукала у просторі.
— Ні… це не буря… — прошепотіла вона, підводячись.
У повітрі ледь чутно хруснуло.
Сама магія тріснула — як крига під тягарем.
Наступного дня П’ятірка зібралася у внутрішньому дворі кампусу.
Повітря тут було дивно густим, навіть Селін, яка завжди відчувала рух вітру до
останньої дрібниці, не могла зрозуміти, звідки тягне холодом.
— Я думала, після пробудження Шостої все стабілізується, — стиха сказала вона. — А
стало тільки гірше.Гейзел торкнулася землі. Ґрунт тремтів. Не від землетрусу — від чогось глибшого,

старішого.

Врен намагалась прочитати сліди магії, але ті розповзалися, як чорнило у воді.

— Поле рве, — нарешті сказала вона. — Не від нападу. Від… переповнення.

— Через Шосту? — обережно вимовила Ірис.

— Ні, — відповіла Олена Верес, яка з’явилася за їхніми спинами, як зазвичай — без

попередження. — Це щось інше. Сильніше. Древніше. Те, що реагує на її появу.

П’ятірка мовчала. Шоста сила лише почала вчитися контролювати себе. Вони ще не

знали, що саме означає її існування — а світ уже змінював правила.

Стрибок магії стався по обіді.

У небі над кампусом промайнуло широке світлове коло — ніби хтось на мить розірвав

тканину простору. Вітри закрутилися у спіралі, вода в озері піднялась на два метри

вгору, ніби злякана. Земля під ногами подала знак — глухий, болючий.

— Тріщина, — прошепотіла Врен. — У самому магічному полі.

Гейзел здригнулася. Ірис стиснула кулаки. Селін відступила на крок.

І лише Олена Верес дивилась у небо так, ніби давно чекала цього моменту.

— Це початок, — сказала вона. — Він прокинувся. І світ на це відповідає.

Від цих слів навіть повітря, здавалось, перестало рухатись.