Темрява — не те, чим мене називали.
Темрява боялася б мене.
Я лежав під землею так довго, що світ забув моє ім’я.
Роки, століття, тисячоліття зливалися в один нескінченний сон.
Спершу я чув лише слабке тремтіння коріння.
Потім — гуркіт річок над головою.
І нарешті…
Плач Стихій.
Це він мене розбудив.
П’ятірка.
Ті, хто розірвали Завісу.
Ті, хто повернули в світ силу, якої люди не заслуговують.
Магія запульсувала в моєму похованому тілі, як тепла кров.
Грунт навколо мене почав дихати.Камінь — тремтіти.
Повітря — колоти легені своїм холодом.
Я розплющив очі, хоч вони ще не були формою — лише світлом і тінню.
Мої крила, що колись здіймали бурі, розгиналися повільно.
Я піднявся на поверхню так легко, наче світ сам виштовхував мене нагору, не здатний
більше тримати мою вагу.
Дерева відступили.
Вітер стих.
Навіть темрява сховалася за камінням, як маленький звірок.
Я вийшов у ніч.
Світ змінився.
Але я — ні.
Магія літала в повітрі, свіжа, молода, така легка, що її хотілося розчавити між
пальцями.
Вона не належала людям.
І не належала тим, хто називає себе Вартовими.
Я вдихнув її — і відчув їх.
П’ятеро, зв’язаних кристалом, що не був створений для людських рук.
А поруч із ними… щось інше.
Шосте.
Незавершене.
Зароджене випадково, але з силою, яку я пам’ятав.
Силою, що колись стояла поруч зі мною.
Я усміхнувся.
Губи ще не існували, але усмішка — так.
— Справжнє пробудження почалося, — прошепотів я.
Ліс зітхнув. Тінь лягла рівно під моїми кроками. Я рушив уперед, і з кожним моїм рухом земля змінювала свій подих. Трава всихала. Гілки тягнулися до мене, як до володаря. Повітря густішало, не витримуючи моєї присутності. Світ довго спав без мене. Неправильно спав. Небезпечно.І тепер я повертаюся не просто забрати своє. Я повертаюся, щоб виправити. Щоб завершити почате. Бо П’ятірка думає, що врятувала рівновагу. Вони думають, що перемогли Темряву. Вони ще не знають, що справжній ворог — не Темрява. І не Світ Стихій. Вони ще не знають, що прокинувся той, кого не можна зупинити. Той, хто був до них. Той, ким стане Сьома.
#1937 в Фентезі
#326 в Бойове фентезі
магія, дружба і любов, фентезі з елементами лобовного роману
Відредаговано: 28.11.2025