Об’єкт №088 — Голос, записаний на воді

Місце виявлення: закинута лабораторія звукових хвиль, Сектор Δ
Стан: непридатне до прямого відтворення
Носій: скляна посудина, герметично закупорена
Характеристика: вода всередині реагує на наближення слабким коливанням поверхні
Примітка: попередньо — експериментальна технологія акустичного резонансу у рідкому середовищі

Опис

У посудині звичайна на вигляд вода.
Прозора. Без запаху. Безбарвна.
Але… вона коливається, коли говориш до неї.
Іноді сама починає вібрувати.
Наче пам’ятає чийсь голос.

Вважається, що це одна з втрачених спроб зберегти не звук, а присутність.

Уламки пам’яті (асоційовані записи):

«Я казала: пам’ятай мене. І шепотіла у воду. А вона слухала.»
— фрагмент свідчення об’єкта № 867, без авторства

«Вода — це не архів. Вона не зберігає. Але вона пам’ятає.»
— з технічного звіту, знайденого поряд

«Я чув її. Не вухами. В грудях, як тремтіння. Вода мовчить, але вона знає звук.»
— особистий коментар спостерігача

Коментар Архівіста

У цьому об’єкті немає жодного записаного слова.
Але є пам’ять про голос.

Вона — тиха, майже недосяжна.
Присутність, яка не піддається розшифруванню.
Це не звук, а відлуння близькості,
Що живе в рідині, яка ніколи не стане твердою.

Я не можу її розчути.
Але вона говорить.
Коли я торкаюся посудини, вода дихає.

Це не голос —
це надія, що хтось колись повернеться,
щоб знову сказати те саме.