Об’єкт №045 — Папірець зі словом «чекай»

Місце виявлення: між сторінками згорілої книги, Архівна зона Схід
Стан: обвуглений край, пожовклий від часу
Матеріал: тонкий папір, почерк — кулькова ручка, літера «й» нерівна, наче дописана поспіхом
Особливості: слід перегину посередині, можливо носили у кишені

Опис

Лише одне слово: «чекай»

Без підпису. Без дати. Без адресата.

Папірець знайдено у книзі, яка втратила більшість сторінок. Назви книги встановити не вдалося.
Непримітний, легкий, але зафіксований у протоколі як предмет підвищеного емоційного відгуку.

Уламки пам’яті (асоційовані записи):

«Я не знаю, кого він чекав. Але щоразу, коли бачу це слово, хочеться теж чекати. Хоч когось.»
— об’єкт №127, коментар до знахідки

«Це слово виглядає як останній порив надії. Написано не для когось, а щоб не зламатися самому.»
— фрагмент із журналу аналізу

«Може, ця записка ніколи не була прочитана. А може, хтось досі її тримає в пам’яті, як обіцянку.»
— коментар анонімного відвідувача Архіву

Коментар Архівіста

Це слово занадто тихе для наказу.
Занадто просте для вічності.
І надто важке, щоб бути випадковим.

«Чекай» — це петля у часі.
Це стан між “уже” й “ще ні”.
Той, хто написав, мав надію.
Той, хто знайшов, отримав запрошення в ту саму тишу очікування.

Я не знаю, кого чекали.
Але з тих пір я шукаю того, хто досі не прийшов.
І кожного разу, коли знаходжу уламок, наче чую те саме слово знову.
Чекай.