Небезпека

Дві воїни гуляли по звивистих стежках лісу, перебуваючи в постійній готовності до будь-якої небезпеки. Вони були членами елітного загону і мали захищати королівство від зловісних загроз.

- Цей ліс завжди викликає у мене відчуття недовіри, - зітхнув перший воїн, насторожено оглядаючися по сторонам.

- Так, це небезпечна місцевість, повна хижаків та пасток, - відповів другий воїн, тримаючи меч у руці. - Але ми навчені бути насторожею і боротися з будь-яким ворогом, який зустріне нас на шляху.

Усе навколо було окутано загадковістю. Густий ліс буквально дихав таємницями, а над головами воїнів пливли високі вершини старовинних дерев. Вони продовжували свій похід, уважно прислухаючись до кожного шорсту та скреготу гілок.

- Увага! - раптом окликнув перший воїн, показуючи на щось у кущах.

За кілька метрів від них з'явилися два величезних вовки, готові атакувати. Воїни миттєво прийняли бойову позицію, готові вступити в смертельну сутичку. Їхні серця билися в ритмі адреналіну, а очі спалахували вогнем рішучості.

- Не підпускай їх ближче! - скомандував другий воїн, готуючися до зустрічі з вовками.

Битва розпочалася. Воїни акробатично ухилялися від загострених кліщів та вдаряли назад з неймовірною силою. Кожен рух був розрахований, кожен удар зроблений з точністю майстра. Вони були об'єднані в одну нероздільну силу, готову протистояти небезпеці.

Після жорстокої боротьби, воїни змогли перемогти вовків. Вони стояли, зламані і зношені, але з виразом впевненості на обличчі.

- Це було близько, - визнав другий воїн, піднімаючи свою збиту зброю. - Але ми здолали небезпеку, як завжди.

- Так, - погодився перший воїн, витираючи пот з чола. - Ми завжди готові до боротьби з небезпекою, будь-якою погрозою, яка зустрінеться на нашій дорозі.