У одному селі, жила-була корова на ім'я Муся. Муся була особливою коровою, оскільки завжди давала усім молоко, незалежно від того, кому воно потрібно було. Вона була дуже щедрою і доброю твариною, яка завжди готова була допомогти іншим.
У селі жили люди, які залежали від молока Мусі. Багато сімей використовували її молоко для своїх дітей, а старші люди вживали його для свого здоров'я. Муся завжди стояла біля огорожі, де люди могли приходити і забирати свою порцію молока. Незалежно від того, скільки людей приходило, Муся завжди була готова віддати своє молоко.
Люди в селі були дуже вдячні Мусі за її щедрість. Вони добре доглядали за нею, годували її смачною травою і чистили її стайню. Вони віддячували Мусі, даруючи їй солодощі та вишні, які вона так любила. Муся завжди відчувала себе коханою і піклуваною, що робило її ще щедрішою.
З часом, село стало відомим своєю коровою, яка давала усім молоко. Люди з інших сіл приїздили спеціально, щоб побачити Мусю і спробувати її молоко. Вони захоплювалися її щедрістю та добротою і навіть розповідали про неї у своїх історіях.
Муся прожила тривалий і щасливий час у селі, даруючи молоко всім, хто його потребував. Вона стала символом щедрості та співпереживання. Люди віддячували їй, шануючи і пам'ятаючи її велику доброту.
І так, завдяки корові Мусі, у селі завжди було молоко для всіх. Вона навчила людей цінувати та поділитися тим, що вони мають, і нагадала, що доброта і щедрість можуть змінювати світ навколо нас.