Бідність Льюнота

Жив-був один чоловік на ім'я Льюнот, що був дуже бідним. Він жив у маленькій хатині на околиці села і мав незадовільний заробіток, що не вистачало навіть на забезпечення базових потреб. Одного разу, Льюнот побачив оголошення про вакансію на роботу у великому місті. Він вирішив спробувати свої шанси, надіючись, що це може змінити його життя. Він збирався залишити село і вирушити у невідомість.

Льюнот: (задумливо) Може, це дійсно мій шанс на краще життя. Можливо, в місті я зможу заробляти достатньо грошей, щоб підтримувати себе і виплатити борги. Я маю спробувати!

Він зробив декілька речей, щоб підготуватися до свого від'їзду. Він розпродав дещо зі свого майна, щоб зібрати трохи грошей на дорогу, і попрощався зі своїми небагатьма друзями.

Льюнот: (зворушено) Дякую вам всім за вашу підтримку. Надіюсь, що я зможу знайти щастя та достаток у місті.

Після довгого переїзду, Льюнот нарешті дістався до міста. Він розпочав пошуки роботи, проходив співбесіди і надсилав резюме. Але кожен раз отримував відмову.

Льюнот: (розчаровано) Чому ніхто не бере мене на роботу? Чи я дійсно такий безнадійний в пошуку роботи?

Одного дня, Льюнот зустрів старого знайомого, Якоба, який також переїхав до міста у пошуках кращого життя.

Якоб: Льюноте, я дізнався про вакансію в одній компанії. Приходь на співбесіду завтра!

Льюнот: Справді? Дякую тобі, Якобе! Я з радістю спробую свої сили там.

На наступний день Льюнот прийшов на співбесіду, і на цей раз його прийняли на роботу.

Рекрутер: Льюноте, ми впевнені, що ви будете чудовим додатком до нашої команди. Ласкаво просимо до нашої компанії!

Льюнот: (щасливо) Дякую вам! Я дуже вдячний за цю можливість.

Згодом, Льюнот показав свою працездатність, вміння та самодіяльність, яку він ніколи не забував у своєму житті.