МОГУТНЯ НІЧ

Гудить голова, не можу навіть очі розплющити. Не відчуваю тіло. Відчуваю тільки аромат. Такий п’янкий і тягучий, аж паморочиться в голові. Напружився і відкрив очі. Наді мною величезні квіти, які прикривають мене від сонячних променів. Таке враження, що вони живі, наче шепочуть до мене невідомою мовою. Мабуть моє закляття, яке я наклав перед подорожжю, щоб розуміти мови всіх рас, не працює для цієї мови. Або я просто під дією якоїсь дивної, невідомої мені магії. 

Через деякий час я магічно посилив свій зір і, роздивившись, зрозумів, куди занесло мене вибухом. Про це місце Орсак мене попереджав, та я не вірив, що це дійсно небезпечно. Багряна Долина. Намагаюсь ворухнутись, але я наче в лещатах. Вдалося тільки голову трохи підняти. Бачу, що величезні паростки обвили моє тіло, міцно тримають ноги й руки. Та чим сильніше я намагаюсь звільнитися, тим щільніше затягуються лещата. Не можу перебороти, не можу навіть закляття прочитати. Відчуття безпорадності і жахливої втоми.

Передихнувши вирішив зв’язатися з кимось із рідних та покликати на допомогу. Марно. Ані матусю, ані дядька Вільмера відчути не можу. Навіть зв’язок з Мілвусом пропав. Це дуже виснажило мене, відчуваю, що знепритомнію...

Скільки часу я тут? Скільки ще буду? З такими думками розплющив очі. Вечоріє. Сонце згасає. Поступово небо чорнішає, приходить ніч. Я вже не борюся з жителями Багряної Долини, просто лежу й чекаю на свій кінець. Дивне відчуття. Ще вчора я був наймогутнішим в цілому світі. А зараз безсилий і слабкий просто чекаю і нічого вдіяти не можу.

Спостерігаю за нічним небом. Почали з’являтись зірочки. В пам’яті вона. Та єдина, яку тільки-но зустрів і закохався без тями, яка зараз у мене в Палаці, чекає. Невже більше не побачу її? Невже більше ніколи не побачу рідних. Що за мана? Так не мало бути! Всі пророцтва старого Вільяма справдилися. Має справдитися й останнє. Те, в якому я тримаю спадкоємця на руках. 

Раптом стало світлішати. На небо виходить повний місяць. Довгоочікувана Могутня Повня, а я тут, закований лежу. Та якщо це мої останні хвилини життя, то, можливо вдасться скористатися повним місяцем і зазирнути у минуле та майбутнє? Але якщо Багряна Долина відібрала мої сили, як мені це зробити? Заплющив очі, глибоко вдихнув і подумки мовив: 

“Най Повня Могутня відкриє завісу. 

Минуле з майбутнім, благаю, з’явитись!

Пророцтво нове мені покажи,

Алтіор що чекає, також розкажи!

Побачити світло крізь темряву дай,

Те, що забув, мені нагадай!”

І поринув у сон. Крізь морок ледь чув знайомий голос старого Вільяма: “Ти могутній, не звіряйся, синку. Тільки не звіряйся!