11.4. Впевнені кроки до світлого майбутнього

Наступного дня Імператор Георг розпочав розслідування справ порушників спокою Імперії. Судові засідання починалися зі сходом сонця і продовжувалися до опівночі кожного дня протягом чотирьох діб. Коли всі справи було розглянуто і винесено вирок, приведення його в дію призначили на сьомий день тижня.

За новим законом Темної Імперії злочинцям дали право вибору, або лишитися магічних сил, без права на відновлення, до кінця життя, або смерть. Ті, хто обрали життя без магії, мали відбути строк у в’язниці від трьох до п’яти місячних циклів. А також безоплатно відпрацювати на відновлення зруйнованих будівель і всієї інфраструктури Імперії. Охочих виявилося чимало. Та були й такі, що обрали смерть, бо не могли змиритися з новою політикою Імператора Георга і, більше того, з життям без магічних сил. Вони вважали це принизливим і мерзенним. Люди без магії для таких Темних були на рівні щурів, тому не вважали таку долю гідною для себе.

У неділю, на головній площі столиці Тенебріс зібрався натовп засвідчити покарання засуджених. Ті зі злочинців, які погодилися на життя без магії, випили зілля, приготоване за рецептом Принцеси Алессії Тарс-Молен, лишилися сил і, під вартою, відправилися до в’язниці. Ті ж, хто обрав смерть, виказали свої передсмертні промови, попрощалися з рідними і, привселюдно, були спалені магічним вогнем Дракона. Їхній прах передали родичам для поховання.

Незадоволених не було, бо це власний вибір кожного із засуджених. Милосердний Імператор Георг дав право вибору і кожен скористався ним на власний розсуд. Церемонію поховання проводили з дотриманням давніх звичаїв та традицій. Імператор діяв з повагою до почуттів родичів засуджених на смерть і дотримувався поваги до самих злочинців, не важливо який саме злочин ті скоїли, вони, перш за все - його піддані. І смертна кара проводилася з дотриманням всіх законів.

Наступним кроком нового Імператора було відновлення роботи шкіл, університетів, академій, а також промислових виробництв, крамниць, кав’ярень, пекарень та театрів. Була створена абсолютно нова система податкового законодавства, яка за два-три роки мала покрити всі витрати, які спровокувала влада Гравібуса. За наказом Імператора була виділена допомога на відновлення будинків і виплачена моральна компенсація постраждалим від мороку Гравібуса. 

Отже, процес відновлення Темної Імперії запущено. Тепер залишилось тільки контролювати його виконання. Час виходити на зв’язок з Імператором Вільмером, доповісти про виконану роботу та заодно і дізнатися, яка ситуація на Світлій стороні.

- Доброго дня, хлопці! - почули задоволений голос дядька юнаки і переглянулися. - З вами хтось бажає говорити!

- Вітаю, малеча! - ще слабким голосом, але доволі бадьоро привітався прадід Нілон.

- Дідусю! Ти одужав! Ми такі раді чути тебе! - майже вголос прокричали хлопці.

- Так, мої Принци, я одужав, дякуючи Кларі. За її порадою Алессія з Вільмером врятували мене. Але тепер маю довгий шлях відновлення, та то дрібниці.

- Дідусю, перепрошую, - сказав грайливо Віктор, - але ми вже не Принци. Дозволь представити нового Темного Імператора Георга Флейма, та мене, як Правителя Алтіору. Привітаєш з досягненнями?

- Я гордий за вас, діти. Ви потішили старого. Сердечно вітаю вас із здобуттям таких титулів і прийняття влади. Як все пройшло?

Георг доповів про стан речей. Вирішив наразі не засмучувати діда розповіддю про замахи на його життя і можливий переворот. Просто похвалився, що досягнуто багато і Батькова Імперія впевнено стала на шлях відновлення. Швидко, наче це важливо, розказав, що винні покарані, засуджені страчені, знедолені захищені. Та й справді, найважливішим для хлопців було повернення прадіда до життя.

Дідусь наче помолодів від щастя. Але мав відпочивати, потужні емоції та розмова з молодими правителями його трохи виснажила, тож він вибачився і пішов відпочивати. Коли Нілон піднявся до своїх покоїв, Георг розповів Вільмеру всі подробиці коронації, замахів і роботи нового Парламенту та Верховного Суду.

Вільмер відмітив правильність дій та побажав успіхів. На останок попросив Віктора явитися у Кларас, бо виникли деякі обставини, в яких він має розібратися особисто. Домовилися, що Мілвус ще деякий час пробуде у Тенебрісі для підтримки влади молодого Імператора. Дракон сам це запропонував.

Потім Вільмер передав слово Алессії, яка також привітала хлопців з блискучими досягненнями, а потім до розмови долучилася Клара. Вільмер з Алессією вийшли з кабінету, щоб дати дівчині поговорити наодинці з коханим, а Віктор пішов збирати речі для переїзду назад, на Світлу сторону. Та перед тим, як він пішов, Клара сказала, що знайшла спосіб повернути загублені душі і Віктор має поквапитися, бо час нещадно спливає, а Карга сильнішає…

Коли закохані залишились на одинці з кришталем зв’язку, Клара тихенько промовила:

- Коханий, я страшенно скучила за тобою… Та розумію, що ти маєш працювати на благо Імперії і дуже тобою пишаюсь.

- Дякую, кохана. Як почуваєш себе? Чи повертається сила? Як тобі живеться в Палаці?

- Мама Алессія і дядько Вільмер дбають про мене, я щаслива відчувати себе…

- Мама? - не дав договорити дівчині Георг.

- Так, любий, твоя мама прийняла мене за дочку і допомагає мені відчувати себе вдома, в родині. Такої турботи і любові я ніколи в житті не відчувала.

Закохані не могли наговоритися. Планування спільного майбутнього захопило їх. Але найважливішим було повернення загублених душ, тому Клара перервала зв’язок, коли Віктор повернувся до Палацу, щоб не гаючи часу приступити до пошуків.