11.1. Прийняття Темного спадку

Після перемоги Принци вийшли на майдан біля Палацу, де піддані чекали на нового Імператора. Проте чекали вони на іншого. Поява Георга спантеличила натовп і люди почали переглядатися між собою та гучно кричати, що не хочуть самозванця на Троні. За Георгом вийшов Віктор, його очі знову засвітили червоним, і він гучно оголосив:

- Я, Вікторіум Вічний, як Правитель Алтіору, наказую вам підкоритися владі Георга Великого, який по праву кровного нащадка Темного Волена Флейма приймає спадок і з цієї миті займає Темний Трон!

Раптом небо посіріло, наче настала ніч посеред дня, люди в натовпі перелякано підняли голови і побачили наближення Дракона, який зробив кілька кіл над Темним Палацом, застиг над натовпом, махаючи своїми крилами, і сказав:

- Я, Мілвус-Змій, підданий Вікторіума Вічного, як правителя Алтіору, підтверджую владу Георга Флейма і надаю йому пошану і підтримку! – Дракон наклонив голову новому Темному Імператору, змахнув крилами і сів позаду натовпу.

Люди не вірили своїм вухам. Невже син Волена живий? Невже морок Вічного Гравібуса закінчився? Невже є шанс на нормальне життя і розвиток, який був при Волені? Натовп недовго сперечався, хтось щось кричав, хтось плескав у долоні, хтось просто, роззявивши рота, дивився на Георга. Після довгих хвилин хвилювань один із присутніх підняв руку і закричав: "Хай живе Георг Флейм!" Натовп підхопив і сканування тривали довгих п’ять хвилин. Коли всі заспокоїлися, Віктор виголосив, що церемонія коронації буде проведена сьогодні у шостій годині вечора.

Задоволений натовп поволі почав розходитися, щоб повернутися вечором й привітати нового Імператора. Кломс, розуміючи, що часу на приготування обмаль, швидко побіг до Темного Собору, щоб домовитися із Жерцем, який був прихильником Волена, на проведення коронації. Темного Жрець радо погодився провести таку урочистість і миттю підготував все до проведення церемонії.

Кломс привів Жреця до Палацу і поки той готувався, побіг на кухню, та дав розпорядження, щоб до церемонії підготували солодощі, фрукти та побільше напоїв. Георг, тим часом, у своїх нових покоях, прийняв душ і одягнувся у святковий одяг.

Раптом у двері хтось постукав. Георг відчув двох чоловіків, в яких не вбачав загрози, проте меча оголив.

- Увійдіть! - владно мовив і приготувався до атаки.

- Темного дня, Ваше Величносте! – зайшло двоє чоловіків і низько вклонились. - Ми прибули за дорученням Вашого помічника, містера Кломса. Раніше ми служили Вашому батьку, а потім переховувались від Гравібуса. Відтепер служитимемо Вам честю і вірністю, як і Вашому батьку, - знову вклонилися чоловіки.

Ці двоє раділи, що спадкоємець живий і приймає правління вже сьогодні, тому відразу поринули в роботу. Швидко і злагоджено прибрали в покоях, начистили одяг і, поки один із нових помічників пішов на кухню, щоб принести правителю обід, інший сказав:

- Ваша Величносте, дозвольте передати Вам дещо від Вашого батька, -вийшов з покоїв і, повернувшись за лічені хвилини, приніс сховану ним після зникнення Імператора, корону самого Волена Флейма і атрибути влади – древній меч з золотою рукояттю та золоту печатку.

Георг вдячно прийняв батькові речі і, роздивляючись гарний, збалансований, блискучий меч, замислився: "Я нічого не знаю про тебе, батьку. Яким ти був? Чи побачу тебе? Яка доля чекає на мене тут?"