6.5. Розкриття родинної таємниці

На вісімнадцятий день народження хлопців, після святкування, Імператор зібрав всю родину для того, щоб повідомити хлопцям про істинні родинні зв’язки. Цієї розмови Алессія боялася більше, ніж битви з Вічним і всіма Темними світу… Імператор обрав саме цей час для розмови, щоб хлопці були достатньо дорослі і, щоб адекватно сприйняли інформацію. Прадідусь Нілон розповів хлопцям те, що вони вже давно питали. А саме чому у них різний колір волосся, різні очі і різні сили. Віктор – руденький, а Георг – чорнявий, у Віктора одне око синього, інше лавандового кольору, у Грегора – золоте і лавандове.

- Вікторе, у тебе світла сила від тата, а темна – від мами, а у тебе, Георгу, навпаки: темна – від тата, а світла від мами. Настав час розказати вам усе і, якщо тато Курт дозволить, скористатися його магічною сферою, показати вам минуле. В ніч, коли ви народилися, сталася біда, - Нілон повернув голову до Курта і дав команду, щоб той активував сферу.

Курт налаштував сферу на той день і хлопці побачили, що саме відбулося і як вони стали "братами-близнюками". Вони також побачили церемонію присяги Дракона і Кота, а також появу Вічного у Темному Палаці і зникнення Сандрії з Воленом. Після трансляції хлопці ще деякий час мовчали, перетравлюючі інформацію, потім Нілон продовжив:

- Волен Флейм і Сандрія Тарс – твої батьки, Георгу. В ту ніч вони зникли і ми й досі не можемо їх відшукати… Дядько Кломс врятував тебе і приніс до нас. З тих пір він не полишає тебе

Георг по черзі подивився на своїх названих батьків і сказав:

- Ви назавжди залишитесь моїми батьками. Мамо, ти ж вигодувала мене поруч з братом. Тато, мамо, ви виховували і любили нас з Віком однаково. Я жодного дня не відчув різниці. Дякую вам за це, - він підійшов до них і поцілував їхні руки, - А ти, Вікторе, назавжди – мій брат-близнюк. Я ніколи не бачив своїх кровних батьків і не відмовляюся від них. Проте чи побачу знову?

- Побачиш, брате! Я помщуся за них тому Вічному! Разом помстимося! - голосно сказав Віктор і обійняв брата.

- Саме тому, діти, ми ніколи не влаштовуємо пишних балів та святкувань, тому що нашій родині зараз не до цього. Ми готуємося до війни. Вас готували всі ці роки до битви, яку показав нам Віктор перед тим, як народитися, - сказав сумним голосом Імператор.

Потім розказали хлопцям про ті видіння, про інші події, які трапилися до їх народження, щоб вони знали як і за що їм потрібно боротися. А, наостанок, Імператор додав, що Вікторіум – обраний, який, за пророцтвом старого Вільяма подолає незнищенного Вічного, забере його божественну силу і стане Королем Алтіору, який відновиться під владою Вічного Вікторіума. До сьогодні пророцтва справджувалися, тому сумнівів немає.

Після розмови Алессія відчула полегшення, наче важкий камінь, який вона носила всі ці роки, щойно випав у неї з рук і розчинився. Зараз вона більше розуміла хвилювання тата Кредуса, коли він, багато років назад, розказував таємницю її народження. 

Вона переживала, що хлопці розлютяться, чи образяться. Насправді, всі мами бажають своїм дітям тільки добра і Алессія не хотіла їх засмучувати. Те, що розмову ініціював і провів дідусь, їй дуже допомогло. Вона подякувала йому, як голові родини, що взяв її важкий тягар на себе, і обійняла його. А хлопці, вражені почутим, пішли до своїх покоїв. Вони отримали сьогодні забагато інформації, тому треба все обговорити.

Імператор, коли хлопці пішли, попросив Курта активувати магічну сферу ще раз:

- Курте, синку, зазирни до Гравібуса ще раз. Мене непокоїть, що він так довго мовчить. Це зовсім на нього не схоже. Наше військо у стані готовності вже кілька років. Може щось змінилося, і війни не буде? Він став батьком, тож, може, порозумнішав і передумав знищувати нас.

- Так, дідусю, щось він забарився… Та це нам дало шанс підготуватися. Хлопці виросли, зможуть захистити і себе, і Імперію. Військо готове. Маємо добровольців з Темної сторони, які готові боротися, щоб повернути спокій у свою країну. Ми готові.

Курт активував магічну сферу і налаштував на Гравібуса. Сфера почала змінювати кольори і, залишивши жовто-гарячий, спроектувала картинку на стіну.

"… Гравібус летить до кордону з іншою, невідомою країною… Його очі світяться червоним, він наближається до прозорої стіни, яка слугує магічним кордоном, і помахом руки робить невелику щілину та проходить у неї. З моторошним гарчанням до нього починають наближатися величезні ящури. 

Вічний піднімає руку, з якої починає виходити червоне сяйво і буквально накривати звірів. При цьому він читає закляття підкорення. У ящурів засвітилися очі червоним і вони всі, як один похилили свої величезні голови перед своїм володарем, який дає команду, щоб чекали, він покличе, коли вони знадобляться йому. Потім відлітає за прозору стіну і закриває, щойно зроблену ним, щілину. Повертається до Темної Імперії, де його військо вже стоїть на кордоні зі Світлою Імперією і чекає наказу для нищівного нападу…"

Після побаченого настала тиша. Всі усвідомили, що війна вже на порозі, проте вголос ніхто не наважився цього сказати. Імператор покликав хлопців, і почав обговорення конкретних дій. Георг має очолити загін, який переходить на кордон з Темною Імперією, щоб стримувати перехід темного війська, а Вікторіум залишається і боронить Кларас, столицю Світлої Імперії. 

Найважчим було зрозуміти, з якого боку чекати на військо ящурів. Достеменно ніхто не знав, де знаходиться їхня країна, тому Імператор відправив своїх агентів у дальні провінції, щоб ті, як тільки відчують небезпеку, одразу сповістили про напад звіриного війська.