Віктор і Георг поволі ростуть і навчаються магічному ремеслу. Хлопці доволі слухняні, проте і проблем з ними вистачає! Іноді Алессія жалкує, що хлопці отримали силу при народженні, а не як вона у сімнадцятирічному віці. Хлопці почали експериментувати зі своїми силами, що додавало клопоту батькам. Малими вони конкурували між собою, використовуючи телекінез, щоб ховати іграшки один одного. Ховалися під власно створеними щитами, що навіть мама з татом не могли їх іноді знайти. В таких ситуаціях Алессія застосовувала свою силу психокенезу і примусово переміщувала їх до себе, а тато знімав щити.
З часом їхні, так би мовити, розваги ставали більш «вишуканими». Одного разу, у віці восьми років, вони так сильно посварились, що Віктор перемістив Георга невідомо куди і нікому не сказав! У Палаці була паніка! Одразу підозра пала на Вічного, що той дізнався про Темного спадкоємця і забрав його, чи вбив, чи випив... Алессія трохи не втратила свідомість, поки намагалася відчути хлопця.
Малий Віктор навіть щит на Георга поставив, щоб мама того не знайшла. Алессія використала добру половину свого резерву, щоб знайти дитину. Паніка продовжувалася поки Кредус не вийшов на зв’язок і не сповістив, що має особливого гостя у себе вдома…
Алессія з Куртом відразу перемістилися до Кредуса, щоб забрати дитину додому. Поки батьки були відсутні, Віктор наслухався від прабабусі причитань. Вона плакала і пояснювала, чого саме злякалася.
- Бабусю, я не нашкоджу братові, просто я його трохи покарав, бо він вважає, що сильніший за мене! - строго відповів на бабусині сльози малий.
- Не можна змагатися силами з рідними. Ти хоч знаєш куди саме відправив його? Чи був ти впевнений, що переміщення не зашкодить здоров’ю і що Георг опиниться саме там, де ти захотів?
- Він в Тимарі, у дідуся Кредуса і нічого з ним не сталося. Я ж відчуваю… - трохи охолов Віктор і до нього, нарешті, прийшло усвідомлення того, що саме сказала бабуся. - Так, я не був впевнений і ризикнув здоров’ям брата. А він же не винен, що я такий… - трохи подумав, винувато подивився на бабусю і сказав, - такий зухвалий. Я не мав права так поводитися з братом. Сподіваюсь, він пробачить…
Після розмови з бабусею Віктор помітно нервував, очікуючи на повернення батьків і щиро хвилювався за здоров’я Георга.
У Палаці, повернувшись з Тимару, батьки вже вкотре пояснили дітям, що родина – це найважливіше в житті кожної людини, суперництво і ревнощі недоречні, тому що кожен з хлопців особливий, і вони різні. Кожен по-своєму цінний. Батьки не ділять своїх дітей і люблять однаково.
Після довгої "дорослої" розмови Віктор розчаклував Георга, тобто зняв щит і вони помирилися. Георг вибачився перед Віктором за те, що намагався кинути в нього вогняну кулю, а Віктор, в свою чергу, вибачився за щит і переміщення до дідуся Кредуса.
Після того інциденту, вони жодного разу більше не сварилися. Ця подія налякала їх обох, вони усвідомили, що могли заподіяти шкоди як один одному, так і батькам. Той день хлопці запам'ятали назавжди. Тоді вони поклялися більше ніколи не використовувати свої магічні сили один проти іншого.
- Вони ще такі малі, а вже мудрі, - дивлячись, як хлопці клянуться, тихенько сказала Алессія.
- Так, кохана, вони швидко дорослішають. Я щасливий, що вони порозумілися. Не вистачало нам ще вдома війни, - жартівливо сказав Курт і обійняв дружину.
Всі наступні навчальні тренування хлопці проводили вдвох і використовували свої сили разом, підлаштовуючись до сил один одного. Вільмер навіть не пропонував такого застосування сил, хлопці вирішили самостійно.
***
На навчання в Академію хлопці вступили у віці чотирнадцяти років. Їхній інтелектуальний і фізичний розвиток прискорили отримані при народженні сили. Отже, вони стали наймолодшими студентами за весь час існування Світлої Академії Клараса.
Вступні іспити і випробування хлопці пройшли за один день. Їм все вдавалось легко і вправно. На іспити з ними прибули і Малум з Мілвусом. Особиста охорона могутніх спадкоємцев завжди була поруч і не полишала їх ні на мить. Щоб бути у тісному зв’язку, Малум запропонував свої послуги по підготовці Світлих бойовиків. Він погодився застосовувати свої темні сили у практичних заняттях студентів факультету бойової магії.
Мілвус, в свою чергу, відмовився від участі у навчальному процесі, бо його сили не для навчання. Єдине, що Він запропонував, так це використання його сил саме на випускних іспитах студентів, які досягли рівня магістр, як Курт з Алессією.
Віктор з Георгом відвідували разом лекції, допомагали один одному з іспитами і заліками. Їхні спільні тренування вражали викладачів. Вони вправно уміли підсилити закляття один одного і доповнювали їх чи то ілюзіями, чи то вогняною силою Георга, чи божественною силою Віктора. Деякі викладачі, на прикладі хлопців, внесли зміни у навчальні плани, додавши елементи теорії і практики синхронного використання двох різних сил для здобуття покращеного результату. І, поволі, офіційно запровадили цей вид мистецтва у навчальний процес.
Навчання хлопців продовжувалося два роки, за які вони опанували матеріал повного, чотирирічного курсу та на відмінно закінчили Академію, як і їхні батьки. Наступний рік присвятили підвищенню рівня знань та умінь до рівня магістра. Вперше за всю історію Світлої Імперії, двоє студентів закінчили навчання з рівнем магістра у віці сімнадцяти років.
Час спливав, хлопці подорослішали і, поволі, перетворилися на двох могутніх чоловіків-красенів. Вони завжди ходили разом, гуляли, їли, читали у читальній залі бібліотеки. Дійсно, наче брати-близнюки, як їх і сприймали в Академії. Та й вони самі вважали себе близнюками. Проте виглядали вони зовсім по-різному.