4.2. Поява спадкоємця 2

Вільмер вийшов надвір і побачив за воротами чоловіка у чорній мантії. На голові був каптур, тож обличчя не було видно. Вільмер "підслухав" думки гостя, якими він благав про допомогу, називаючи Вільмера на ім’я, і дав команду охоронцям відчинити ворота та впустити непроханого гостя.

Переполоханий і наляканий до смерті, гість трохи невпевнено зайшов на територію парку і незграбно, наче йому щось заважає, поклонився Найсвітлішому, дякуючи за запрошення.

- Вітаю! Перепрошую за появу без попередження. На те є вагома причина, - сказав зляканий гість, щойно ввійшов до вітальні, і так само незграбно поклонився. - Моє ім’я Кломс, я – людина без магічних сил, вірний підданий Темного Імператора Волена. Він наказав мені, якщо щось станеться, щоб я врятував… - розкрив мантію і показав немовля, яке, зігрівшись у руках слуги, тихенько спало, - Імператриця Сандрія народила вночі, передчасні пологи… А… Містер Волен з дружиною зникли. Грейс явився у палац, махнув рукою і вони просто зникли, а я тільки встиг схопити дитя з покоїв і втекти. Грейс мене не наздогнав, може тому, що не знав про дитину, а може не вважав за потрібне, я ж для нього – просто нікчемна людина…

- Вільмере, Курте, негайно у в’язницю! - крикнув Імператор і забрав дитину з рук Кломса, які й досі тремтіли. – Як ти так швидко дістався сюди, Кломсе? - з недовірою запитав Імператор, віддаючи дитину Алессії.

- Я заплатив одному магу й він створив портал, - сказав Кломс і сів на підлогу, бо ноги підкосилися від страху та хвилюваня. Дитина у безпеці, тож він піддався втомі і пережитому жаху.

- Іди, Кломсе, на кухню, поїж і повертайся до нас, - проказав Нілон, роздивляючи дитя.