4.1. Поява спадкоємця

Наступний місяць йшла ретельна підготовка. Підсилювали охорону імператорських родин як на Світлій, так і на Темній стороні. Особистий охоронець Волена і голова імперської служби охорони, Періт, збільшив кількість захисників Палацу, поставивши їх по периметру. На Палац Волен поставив щит, а сам готував невеличкий будиночок на межі, в лісі, який також зачаклував від зайвої уваги. Він планував перемістити вагітну дружину туди і покликати Хільду, ту саму відьму, яка прийняла пологи першого разу. Та й сам планував сховатись там.

Волен зібрав Темних міністрів на екстрену нараду. Повідомив, що наближається загроза і він має на деякий час зникнути. Та сказав, що Світлий Імператор залюбки надасть політичний притулок кожному, хто може підпасти під розправу Гравібуса. Часу залишилось мало. Скоро знамення. Всі мають підготуватися. Ситуація критична.

Місяць промайнув швидко, майже непомітно. Підготовка до знамення забирала весь вільний час. Створювались нові закляття захисту, підсилювалась охорона, готувались домівки для тих, хто вимушено потребуватиме політичного притулку.

Завтра п’ятнадцятий день першого осіннього місяця. Весь світ затамував подих в очікуванні появи Великого переможця. Приїхав Кредус, бо Алессія заволіла народжувати тільки з ним, інших цілителів до себе не підпускала. Всі у Палаці ходили з кута в куток, наче тим самим щось могли змінити. Охоронці з в’язниці доповіли, що Вічний причаївся, не пручається і не кричить більше нічого. Він також очікує на знамення і вже щось планує…

Після вечері Алессія з Куртом пішли в свої покої. Всі розуміли, що вночі, згідно пророцтва, мають початися пологи й майбутня матуся має відпочити. Вона лягла у ліжко і заснула. Кредус сказав, що це добре, так має бути, їй необхідно набратися сил. 

Через годину Алесія прокинулась і покликала всіх до себе. Коли всі зібралися, вона підвелася з ліжка і попросила у Курта дати їй магічну сферу: 

- Здається, спадкоємець воліє щось нам показати. Не питайте, звідки я знаю, просто відчуваю це.

Курт відразу, не гаючи ні секунди, подав їй сферу, яка одразу в її руках почала змінювати кольори. Залишився лавандовий колір. Всі здивувалися. По-перше, ця куля мала б працювати тільки у руках Курта, він для цього віддав три краплі своєї крові, по-друге, такий незвичний колір ще ніколи не з’являвся, а по-трете, Алессія навіть не налаштовувалася на видіння. Отже, всі мовчки чекали, що ж покаже спадкоємець. Туман лавандового кольору линув до стіни і почав транслювати короткі спалахи видінь.

На першому всі побачили повтор того, як Алессія співає колискову і тримає немовля, поруч стоїть Курт і бавиться з іншим немовлям. Картинка різко змінилася і всі побачили війну. Жорстоку і нещадну, в якій Вічний веде своє змішане звіро-людо-військо на Кларас. Потім знову картинка змінилася, на якій Алессія плаче і Курт, який щойно стояв поруч, зникає на її очах. Навколо Світлого Палацу палає вогонь. Через мить з’являється Вільмер, обіймає її, намагаючись заспокоїти і її, і себе. Наступне видіння показує рудоволосу дівчину-воїна, яка своєю потужною магією долає світле військо.

Потім картинка почала змінюватися, налаштовуючись на наступне видіння, але Алессія закричала, схопившись за низ живота, і сфера впала на підлогу, а туман розвіявся. Останнє видіння не вдалося побачити, на жаль. Кредус попросив всіх вийти, бо починаються пологи. Залишився тільки Курт.

У вітальні всі не знаходили собі місця. Імператор виглядав у вікно, дивився на зорі, чекав на знамення. Фелісія сиділа і тихенько молилася, Вільмер ходив від стіни до стіни, час від часу поглядаючи на сходи, очікував на Кредуса, який сповістить про появу спадкоємця.

Раптом Нілон пошепки промовив: "Дивіться…" Всі підбігли до вікна і побачили, як зірки поволі утворюють коло, наче створюючи нове сузір’я. Недовго залишилось… Але темна хмара закрила зірки, всі помітно занервували і вийшли надвір, може звідти буде видніше, що сталося. Ставши на ганок, завмерли від побаченого… До Палацу наближається Дракон, який закрив небо своїми крилами. Фелісія трохи зойкнула та одразу закрила рот долонями, щоб не закричати і не наполохати Алессію. Імператор обійняв її за плечі і сказав:

- Не бійся, кохана, Одвічний не нашкодить нам. Гадаю він прибув віддати шану новому Правителю.

Тільки він це промовив, Дракон сів на галявину перед Палацом, схилив свою величезну голову на знак пошани. Небо осяяло знамення яскравим спалахом і пролунав крик Алессії, який розірвав щільну тишу Палацу і одразу заплакала дитина. З вікна покоїв, де щойно пролунав плач дитини, показалося сяйво червоного кольору, яке освітило половину парку і одразу зникло.

Дракон непорушно стояв у поклоні, допоки Кредус не спустився і не сповістив про появу хлопчика. Всі побігли до покоїв молодих. Алессія стояла на ногах, тримаючи дитину. На схвильовані питання, як вона почувається і чому на ногах, вона відповіла, що зцілилася сама, тобто божественна сила допомогла їй зцілитись. Потім червоне сяйво вийшло з її правої долоні і увійшло в дитину. 

Та встала вона не просто так. Вона відчула присутність могутнього гостя, і зрозуміла ціль його візиту. Тому, разом з дитиною на руках вийшла до Нього.

- Царице двох Світів! Дозволь привітати з народженням наймогутнішого! - проговорив Дракон вголос, щоб почули всі присутні. Його голос був моторошним, проте не загрозливим і дитину це не злякало.

Хлопчик простяг ручку до Одвічного, Алессія підійшла впритул до Дракона і Він, нахилив свою величезну голову ще нижче, щоб дитина доторкнулася до Нього.