РОЗДІЛ 2. УСЬОМУ СВІЙ ЧАС

Кларас живе відносно спокійним життям, зважаючи на те, що у в’язниці перебуває Темний напівбог. Він все ще непритомний, проте магічний захист періодично перевіряється та підсилюється спільними чарами Курта і Волена. Темний Імператор час від часу навідується разом із Сандрією, спеціально для проведення ритуалу, щоб посилювати захист. 

Спільна магія темних і світлих сил доволі дієва, а стримувати напівбога необхідно невизначений термін, бо здолати його зараз неможливо. Єдине, що наразі доступно – тримати його під магічним замком.

Після весілля обраних пройшов майже місяць. Молоді поки ще вільні від Академії, насолоджуються медовим місяцем. Курт майже ніколи не відпускає кохану зі своїх гарячих обійм. У родині панує щастя і любов.

- Кохана… - тихенько прошепотів Курт на вушко Алессії, яка ще солодко спала, - кохана, прокидайся, час сніданку. На нас чекають.

Алессія посміхнулася уві сні й обійняла чоловіка. Він піддався почуттям і залишився поруч, подумки сповістивши Імператора, щоб їх не чекали на сніданок, а сам, занурившись у волосся коханої, насолоджувався теплом і затишком. Через деякий час Алессія прокинулась і побачила, що Курт, посміхаючись, спостерігає за нею.

- Світлого ранку, сонько! - прошепотів Курт.    

- Світлого ранку, коханий, - поцілувала його, - котра година?    

- Ми пропустили сніданок.    

- Байдуже, їсти зовсім не хочется.

- Ти здорова? - тривожно запитав Курт, бо вже кілька днів поспіль Алессія зовсім втратила апетит.

- Так, здається, здорова…

Спустилися до вітальні, покоївка миттю принесла сніданок на двох і вони сіли за стіл.

- Світлого ранку, діти! - зайшла до вітальні бабуся Фелісія. - Доню, сьогодні приїздить тато Кредус, дідусь запросив його.

- Щось трапилось?

- Ні, ти ж знаєш дідуся, він хоче, щоб тато тебе оглянув. Нілону здалося, що ти не здорова і він хоче впевнитись, що все добре.

- Якщо щось не так, я сама можу зцілитися, або ж ти, бабусю змогла б мені допомогти. Навіщо кликати тата? - обурено промовила Алессія.

- Дідуся не вмовиш, тому хай Кредус огляне тебе і дідусь заспокоїться. До того ж і мені час вже перевірити свій стан. А ти бліда вже кілька днів, хоча, можливо, і не відчуваєш цього…

Алессія, насправді, дуже хотіла побачити батька, проте розуміла, що у нього багато справ і особисте життя також не на останньому місті, проте, якщо дідусь вже щось надумав, цього не змінити навіть найсильнішим в світі закляттям і вона погодилася.

Кредус приїхав під вечір. Схвильований проханням Імператора, швидко привітався з усіма і побіг до Алессії в покої.

- Світлого вечора, доню, сину, - по черзі поцілував дітей і попросив Курта вийти не на довго.

Курт спустився у вітальню, приєднався до схвильованих родичів і всі разом мовчки очікували на новини. Приблизно за півгодини до вітальні прийшли Алессія і Кредус і виглядали обидва спантеличено.

- Не мовчіть. Скажіть щось, Кредусе! - сказав Нілон і підвівся з крісла.

- Алессія здорова, немає причин для хвилювання. Леді Фелісія, Ваша черга, - жестом запросив її сісти зручніше в крісло.

Поки Кредус проводив огляд леді Фелісії, у вітальні всі мовчки спостерігали, як прислуга готує стіл до вечері. Нілон без перестанку вдивлявся в очі Алессії, наче хотів щось розгледіти, знайти відповідь на питання, яке його турбувало найбільше. Після огляду Імператриці, Кредус сповістив, що леді вже повністю відновила свої сили і резерв у неї цілий та міцний. Отже все добре. Нілон, почувши, що його дружина здорова, ніжно поцілував її у чоло, подякував Кредусу, проте радості на обличчі не було. Його турбував стан Алессії.

За вечерею всі мовчали і кожен був зайнятий своїми думками. Тільки Нілон не зводив очей з онуки. Алессія не витримала і, порушивши тишу, сказала:

- Дідусю, я розумію твоє безмовне питання… - дівчина зітхнула. - Я не вагітна. Ти ж для цього запросив тата?

- Так, моє світле дитя… Вибач, що не сказав одразу. Ти ходиш бліда, нічого, майже, не їси, спиш до обіду. Що я міг подумати? - наче виправдовувався дідусь.

- Не поспішай. Усьому свій час. Ми бачили наше майбутнє, отже, все має бути добре. Просто ще зарано, - дівчина підійшла до схвильованого дідуся і поцілувала його. - Дякую за турботу.

Після вечері Кредус поїхав до Тимару, взявши з доньки обіцянку, що вона берегтиме себе і одразу покличе, якщо відчує якісь зміни.

Щоб ніхто більше не хвилювався, Алессія пояснила свій стан тим, що сили напівбога вирують в ній, а користуватися ними вона не може, тому іноді відчуває втому. Просто треба відпочити.

Наступні дні тягнулися для Нілона дуже довго, він не розумів, чому ще зарано і скільки ще чекати? Дуже вже хотілось йому почути добру звістку, що онука вагітна. Дуже переймався він цим питанням, проте молодят більше не чіпав, а просто чекав.

За два тижні Алессія з Куртом навідалися до Академії. Їх переведено на заочну форму навчання, отже необхідно було отримати підручники і конспекти лекцій, щоб розпочати підготовку до другого семестру.

У бібліотеці вони віддали список підручників незмінному бібліотекарю, містеру Мурсі, і пішли до парку прогулятися, поки він підготує для них необхідну літературу. Дійшовши до свого улюбленого місця, Алессія зупинила Курта і повернулася до нього.

- Коханий, я маю дещо сказати тобі. Я відчуваю його присутність. Він…    

- Думаєш Вічний прийшов до тями? - перебив її і стурбовано подивився на неї.

- Ні, його я не чую, він досі непритомний. Я про інше. Гадаю саме час запросити тата Кредуса, щоб підтвердити мої підозри. Я ментально відчуваю Його, нашого сина. Він вже існує, розумієш? Я вагітна, коханий. - Останні слова вона прошепотіла йому на вухо, ніби боялася, що хтось почує і її відчуття розвіються.