1.1. Темний заколот

Гості зібралися у головній залі Палацу і з нетерпінням чекали на початок церемонії. Волен вийшов, ніжно підтримуючи майбутню Імператрицю під лікоть. Піддані вклонилися, зустрічаючи своїх правителів, і Темний Жрець розпочав церемонію. 

Прочитавши текст з прадавнього сувою, він засвідчив владу Імператриці Сандрії Тарс-Флейм і урочисто коронував її. Вийшовши в центр зали, нова Імператриця отримала від Жерця церемоніальний сувій зі словами клятви і впевненим, владним тоном зачитала:

- Я, Імператриця Темної Імперії, Сандрія Тарс-Флейм, у присутності Імператора і підданих присягаю на вірність народу Темної Імперії і Імператору, та клянусь бути милосердною і справедливою на вік.

Присутні поклонилися своїй новій Імператриці, чим засвідчили її владу.

Після церемонії влаштували пишний бал, який традиційно відкрили правителі вальсом. Танцюючи вони поринули у спогади, як ховалися у лісовій хатинці на межі двох світів, як танцювали вечорами, пили смачний фруктовий чай і мріяли про спільне майбутнє. Погане не згадувалось сьогодні, бо ці двоє були такі ж щасливі, як і тоді, в далекому минулому, яке нині здавалося іншим життям. 

Після першого танцю, закохані сіли на свої місця і спостерігали за танцюючими гостями. Раптом до Волена підбіг наполоханий Кломс і прошепотів щось на вухо, після чого Імператор покликав охорону.

Перед захищеними магією воротами зібрався натовп Темних, які були відверто незадоволені зникненням Гравібуса-Грейса і коронацією Світлої на Темному Троні. Вони голосно кричали, щоб Світла забиралася звідси, або ж вони її вб’ють і ніхто їх не зупинить. Охорона не втручалася, допоки Темні не почали атакувати ворота вогняними кулями. Магічний захист на воротах відбивав вогняні кулі, проте нападаючі не зупинялись. Хтось підсилював їхню вогняну міць і вогняні кулі, збільшені у розмірі, поволі нищили захисний щит воріт. Це заохотило Темних і вони продовжували потужну атаку, допоки щит не впав.

Волен до останнього не хотів вбивати своїх підданих за недовольство, просто підримував захист, та коли ситуація загострилась і почала виходити з-під контролю, Волен наказав атакувати нападаючих, щоб запобігти їхньому проникненню на територію Палацу.

За наказом Імператора, охоронці Палацу, відбили агресивну атаку вогнем і блискавками, поранивши багатьох із нападаючих. Голова імперської охорони – бойовий маг вищого ступеня, на ім’я Періт, злевітував над натовпом і блискавками відігнав нападаючих на безпечну від Палацу відстань, потім наклав закляття стазису, вгамувавши агресію і, наступним закляттям, тимчасово знесилив нападників. Знешкоджені Темні були негайно арештовані і відразу перенесені до в’язниці, заковані у протимагічні кайдани.

Періт на допиті обрав найслабшого, який одразу піддався на закляття правди й змусив свідчити про організатора заколоту. Ім’я ватажка дізнатись не вдалося, бо після другого питання Темний, якого допитували, знепритомнів від знесилення. Єдине, що вдалося дізнатися, що ватажок - права рука Гравібуса Вічного.

Голова охорони, не гаючи часу, перемістився до Палацу і доповів, що ватажок групи нападаючих зник у невідомому напрямку і ім’я його наразі невідомо. Допит продовжиться трохи згодом, коли той, хто першим піддався під закляття, прийде до тями. Інші Темні виявилися стійкішими до заклинань, тому розговорити їх буде складніше.

Волен не хотів чекати, тому, залишивши свою кохану дружину у покоях і, поставивши охорону біля дверей, особисто навідався до в’язниці. Періт провів Імператора до непритомного в’язня. Волен присів біля нього і поклав руку на чоло, заплющивши очі, почав читати підсвідомість. Періт, на жаль не володів силою ментального впливу, а здебільшого використовував сильні закляття та фізичні засоби впливу, тому і не зміг прочитати ув’язненого.

Свідомість в’язня була недоступна, бо він був непритомний, а підсвідомість відчайдушно чинила опір Воленовим чарам. Волен не здавався, а навпаки, підключивши весь свій резерв, поволі проник у підсвідомість чоловіка і з’єднався з ним. Тіло в'язня затремтіло, а обличчя перекосило від болю. Просидівши із заплющеними очима над непритомним хвилин п’ятнадцять, Волен підвівся і сказав:

- Я знаю, хто ватажок.

Передавши інформацію, отриману з підсвідомості в’язня, Періту, наказав розшукати і сказав, де ватажок може ховатися, а сам повернувся до дружини. Сандрія нервово ходила по кімнаті, усвідомлюючи, що її поява спричинила заколот. Побачивши чоловіка, який тихенько увійшов до покоїв, ніжно посміхнулась і прошепотіла:

- Ти повернувся...

- Не нервуй, все гаразд. Нападаючі знешкоджені, тобі вже нічого не загрожує, - пригорнув кохану і прошепотів, - ніхто не зашкодить тобі, поки я живий... - і ніжно й пристрасно поцілував її.