Глава 3: Довга дорога

Загін йшов доволі швидко. В усіх на обличчі був сум, а в душі зневіра. Але Святослав думав не про ранішній інцидент, в наслідок якого помер Олег, а про розмову з командиром. Він підійшов до Дениса та непомітно попросив дати йому якусь книгу ,з тих ,які командир раніше йому показав. Він дав йому книгу „Старий заповід” ,Святослав швидко заховав її. Ще декілька хвилин була тиша, а потім Микола запитав, куди ми рухаймося, в свою чергу Сергій сказав, що до схованки з їжею, оскільки нинішніх припасів вистачить не більше ніж на пів шляху.

 Через певний час група натрапила на джерело, на привеликий жаль ,вода була брудна, а запаси потрібно було поповнити. Святослав згадав, чого його вчив батько який відповідає за водопровід в племені.

Тому він сказав що знає, як робити фільтр. Саша зацікавилась цим, тому попросила розповісти. Святослав збирався вже розповідати, але заступник наказав робити фільтр швидко, а не розмовляти.Він знайшов стару пластикову пляшку, вирізав дно і почав працювати. Спочатку поклав кусок тканини, щоб затримати великі частки бруду. Потім засипав шар вугілля, яке, за словами батька, добре очищає воду. Далі додав пісок і камінці, щоб вода проходила повільніше і була чистіше. Коли фільтр був готовий, Ярослав із нетерпінням, налив воду через нього. Вона стала значно чистішою.  Команда зраділа та почала поповнювати свої запаси. Після цього вони вирушили,разом з тим їх супроводжувало палюче сонце та легенький вітерець. Настав вечір і група вирішила розбити табір. Місцем для відпочинку вибрати невелику печеру. Вони розпалили багаття, а Святослава поставили на чергування.

Він сидів біля вогнища та дивився на небо, милувався красою зірок. Інколи оглядався по сторонах, боючись нападу звірів,що так безжалісно розправилися з Олегом. Аж ось його погляд впав на шмат паперу, то була сторінка з газети в якій описувалося, як зробити вітряк для генерації електрики. Святослав обережно склав аркуш, та поклав в кишеню на грудях.Продовживши оглядатись по сторонах.

Згодом його замінила Саша. Свят лягав спати з сильним страхом думаючи, що хтось може напасти цієї ночі. Він прокинувся і з радістю відмітив, що все було  добре. Небо було хмарне, як ніколи було чути гучне завивання вітру, Денис наказав поспішати оскільки гроза може завадити  пересуванню в майбутньому. Святослав йшов нічого не підозрюючи, аж раптом до нього підійшов Сергій і різко дістав з його карману на грудях складений аркуш.

— Це що таке?,- запитав розлючений Сергій.

— На цій сторінці написано як робити електрику з вітру,-розгублено та не надто впевнено ,зміг видавити з себе Свят.

Ситуація була надто напружена ,але не на довго. Бо Заступник розгорнув аркуш, та побачив що це правда .Та сказав, що немає сенсу хвилюватись, бо за таку корисну інформацію його добре нагородять.

Святослав облегшено зітхнув і сталкери продовжили свій шлях. Почали падати невеликі краплі води, поступово земля під ногами перетворилася на бруд. Дощ почав литися, як з відра, а болото налипало на взутя. Командир послизнувся та впав, забруднивши одяг.

Микола засміявся, від того як незграбно в пав Денис. Командир встав, та розлючено дав ляпаса для Миколи мовивши злим голосом закрий рота недоумку.

Група одержала наказ шукати укриття щоб командир просох та замінити пов'язку Перунові.

Заступник обурено заявив, що через незграбність  капітана ми витрачаємо цінний час, Денис в свою чергу, йому коротко та змістовно відповів:

— Йди до біса.

Через, що розлючений до Чортків Сергій , спробував вмазати Капітану, але посковзнувся та впав. Група залилась голосним сміхом за що і отримала нецезурний виговір від Капітана.

Після цього вони відновили рух. Згодом сталкери натнулися на трансформаторну підстанцію та вирішили там перечикати бурю. Командування групи вирішило дати роботу для Саші та Миколи, почистити їх одяг а Святові замінити пов'язку для Перуна.

Святослав помітив, що Перуна лихорадить ,його доб розкрився потом ,а дихання було важким ,та частим, та щей рана розпочала гнити. Його рука почорніла і командир побачивши це видовище сказав, що він довго не протягне ,та скоро помре.

Саша в свою чергу запропонувала відрізати руку ,але Сергій сказав, що він буде лише морокою для групи, його лова підтримав Денис. Саша не могла це слухати і почала сперечатися. Святослав вирішив її заспокоїти, підтримав капітана обґрунтуваши тим, що їм самим потрібно вижити, а він буде важким тягарем, який вони не зможуть осилити. Микола не зміг виступити проти, оскільки сам вважав так само. Перун спостерігаючи за цим сказав, що не хоче довго помирати в муках, та сам попросив його вбити, а не лишати просто так помирати в довгих муках. Його прохання було виконане в туж секунду, Сергій швидко застромив йому ніж в шию. Через це різке рішення в Святослава почалась паніка, а разом з нею і думки, що він міг теж бути на його місці. Згодом командир покликав його і сказав, що їм потрібно відійти. Вийшовши на подвір'я Денис дав вирізки з газети в, яких були вірші сказав Святославові щоб він їх читав коли йому буде важко. Свят подякував і сховав їх в чобіт , вони повернулися. Було близько полудня, тому він запропонував всім пообідати. Розпаливши багаття Святослав взяв казан, відкрив консерву з сардиною, набрав під зливою води, та зварив уху після чого вони добре пообідали. Згодом гроза вщухла, тай вони вирішили більше не затримуватися та продовжили свій шлях. Командир нагадав всім для чого вони тут та ,як важлива їхня місія і група сталкерів з новими силами та мотивацією вирушила до цілі. Згодом Святослав помітив щось зелене на горизонті  та поспішив туди. Герої опинились на галявині повністю в зелених кущах та траві.Це виглядало настільки прекрасним  та заворожуючим, після пустельних рівнин. Денис не втримався і прочитав мірш.

...На лугах барвистих
Крапельки сріблясті,
На траві, на листях
Сяє сонце щастя....

Микола з Сашою почали осипати компліментами. Але погляд Святослава в пав на обличчя Сергія яке було злим та похмурим. Заступник з Командиром зустрілися поглядами Святославу здалося, що зараз розпочнеця бійня але Сергій сказав добре, що настрій підняв для команди але такими дурницями щоб ніхто не маявся бо  він покарає за це особисто. Вже було набагато приємніше йти через надмірну красу. Денис сказав, що оскільки тут розпочалися зелені просторо то ми напів шляху. Уже по вечоріло тому сталкери вирішили шукати укриття оглядаючи можливі містя для табору Микола помітив чотири силуети десь шіздесят метрів від них. Одразу проце повідомили командира який одразу дав команду зайняти позиції а згодов стріляти на ураження. Перестрілка тривала около двадцяти хвилин. Завдяки несподіваного напату група миттєво вбила двох супротивників третього трішки пізніше останні встиг втекти. Сергій зауважив, що на цей раз вони обійшлися без втрат та капітан  повів себе професійно. Командир подякував за цей сумнівний комплімент та похвалив групу.