Книга мовчань 2.0
| sich verlieren |
А що, раптом після пробутого
ми
не скажем навзаєм ні слова?
Подовжимо відстані, втратимось в них?
Ми ж більше
ніколи, нікому
не станемо ближчими, «більше, аніж»,
загубимось в темряві й тиші.
Збудуємо стіни —
як їх знести? —
коли ми в оточені тіней.
Коли ми розʼєднано йдемо у тінь.
Коли підступають до горла
фантоми несказаних «може, лишись».
Ми йдемо.
Іти нам
ще довго.
Ніколи
не вимовим імені ми,
розсіємо спогади з часом.
Нікому
не скажем
«приходь в мої сни,
приходь у них, будь в них».
Не скажем.
Коли вже до тебе
пів подиху
і
ці стіни ростуть, наче крига —
вдаряюсь обличчям, руками, грудьми.
Холону
Навзаєм.
Не ми вже
історію пишемо спільну.
Не нам
торкатися тіла навпроти.
Нарощуєм голки мовчання —
у нас
слова застрягають
у горлі.
Відредаговано: 09.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
