Книга Друга

Нехай болить.

Нехай болить.
Інакше - нам не жити.
Заплутаємось в димі забуття…
Забудем як… забудем що…
І пити
нам доведеться кров.
І не ходити
По рясту більше…
Де те каяття,
Що нас поставить в щебінь на коліна?
Не вчить? Не вчить…
Хіба ж так мало б’є?
І дуримо себе.
І похиливши спину,
Знов продаєм комусь самих себе.
То де вже розум той,
Куди пішов? Де двері,
Котрими виприснув надвір із голови?

Не плач! Тобі набрешуть у етері…

І не болить вже.

С… б… хто ж ви?

27.06.2024

Валерій Завалко

Подобається

#905 в Різне
#147 в Поезія

У тексті є: лірика, роздуми, життєві ситуації

Відредаговано: 23.09.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись