Книга Друга

Душа моя увечері питала...

Душа моя увечері питала:
Чи світла дня всього, який минув,
Всередині хоча б на сліпчик позосталось?
А я… сиджу в пітьмі. Спалив. Забув
Набрати крапель золотавих сонця,
Щоб пережити ніч не в тяжкім забутті,
Щоб в снах літати, бігати по росах,
Дівочі очі милі бачить… далебі -
Дурний та зайнятий. Все ніколи… Все треба.
Немов прожити зможеш сто життів.
Воно одне.
Тож глянь у чисте небо.
І світла на ніч
Націди собі.

10.06.2024 21:54

Валерій Завалко

Подобається

#905 в Різне
#147 в Поезія

У тексті є: лірика, роздуми, життєві ситуації

Відредаговано: 23.09.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись