Куплю собі...
Осіннє...
Не малюй мій портрет...
Коли на страту своє серце поведу...
Невже так далеко...
Чогось не пишеться мені.
Моїй мамі
По небі синім...
Я — не умію воювать.
Люті янголи
Єдине серце
Чи можна...
Наші квіти политі вогнем…
В середині павутини...
Твоя любов
Шереги янголів небесних...
На визволення Херсону...
Триста тридцять третє лютого
Я хочу написать тобі листа...
А ми навчилися...
Життя вмістилося...
Свої слова я відпускаю в далечінь...
Ох ти шляху...
От знов...
Попід небом бродила печаль...
Кожен із нас...
Я пам’ятаю літо довоєнне…
Два сонети про кохання...
Після бою.
Повертайся, татусю, з війни.
Осеніє...
Дивіться в очі...
На вірш, що мене обпік.
Так хочеться, аби переболіло…
Хто любить слухати...
Ох, снився сон...
Чи утримаєш жар полум’яний в руках?..
Не говори мені порожніх слів...
Я поділюсь з тобою...
Молитва
Коли болить...
Коли дощі посеред літа...
Срібний вітер
Зламані крила
ТІльки, будь ласка...
Чому зітхання...
Я - неіснуюче життя.
Я не шукаю...
Станьте, люде, злими!
І піднімуться птахи сполохані...
О друже гострий...
Зустрічайте, завжди зустрічайте...
Душа моя увечері питала...
А я тебе для себе напишу...
"Ліверпуль".
А понад обрієм ходила хмара...
Не плач, мій янголе...
Нехай болить.
Торгуються...
Післямова
Текст
headset
Аудіо
У вас з'явилася можливість прослуховувати аудіо цієї книги. Для прослуховування скористайтеся перемикачем між текстом й аудіо.
ОК
ТІльки, будь ласка...
ТІльки, будь ласка, без “філософії” -
Так вже набридло оте пустослів’я,
Котре слова, ніби листя засушене,
Вітром марноти закручує дивно.
Хай не танцюють ідеї та маркери,
Просто простого чомусь захотілося.
Щоб у звичайному зимньому ранкові
Сонце на сході, як завжди, з’явилося.
Щоб і сніги, і слідочки вервечками.
Щоб і відлига, до крапельок з гілочки.
І, щоб на дереві, швидко-пухнасто
Сторожко й мило з’явилася білочка.
Щоб серед дня небо чисте, мов вимите.
І щоб увечері - зорі-горошини.
Місяць сере́дночі тацею срібною.
Й подиху слід у повітрі клубочиться.
06/12/2023 17:09