Біль у спині. Крила зламані ниють,
Більше у небо ніколи не зможеш…
Ноги розбиті. І пил придорожній
Каже: не будеш, не зможеш, не схочеш…
Сльози - з безвиході. Сонце - безжально
З тебе знімає останній шар шкіри.
Тут і поляжеш. Ізсушений горем.
І вже немає ні крапельки віри…
Сам, одинокий, розбитий і кволий
Плачеш і стогнеш, уражений болем.
Там, вдалині, в небі купчиться щастя.
Там вдалині, де ширяють щасливі,
Ти пролітав, зневажаючи зливи,
Грози і град. А тепер…без причастя.
Десь у душі - лиш краплинка надії.
«Переживе́мо!» - шепоче постійно, -
«Все заживе. І відродяться мрії!
Встигнеш іще записатись в покійні».
Вір їй, о, друже мій! Тільки надія
Силу життя нам дарує щоденно.
Не знемагай. З неї родиться віра!
В те, що життя в нас усе - недаремне.
Бурі, що крила, буває, ламають.
Нас же вкріпляють, гартують та сталять.
Ті, хто надію не втратив - повстануть!
Ті, хто повстали - у небо злітають!
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
