Куплю собі...
Осіннє...
Не малюй мій портрет...
Коли на страту своє серце поведу...
Невже так далеко...
Чогось не пишеться мені.
Моїй мамі
По небі синім...
Я — не умію воювать.
Люті янголи
Єдине серце
Чи можна...
Наші квіти политі вогнем…
В середині павутини...
Твоя любов
Шереги янголів небесних...
На визволення Херсону...
Триста тридцять третє лютого
Я хочу написать тобі листа...
А ми навчилися...
Життя вмістилося...
Свої слова я відпускаю в далечінь...
Ох ти шляху...
От знов...
Попід небом бродила печаль...
Кожен із нас...
Я пам’ятаю літо довоєнне…
Два сонети про кохання...
Після бою.
Повертайся, татусю, з війни.
Осеніє...
Дивіться в очі...
На вірш, що мене обпік.
Так хочеться, аби переболіло…
Хто любить слухати...
Ох, снився сон...
Чи утримаєш жар полум’яний в руках?..
Не говори мені порожніх слів...
Я поділюсь з тобою...
Молитва
Коли болить...
Коли дощі посеред літа...
Срібний вітер
Зламані крила
ТІльки, будь ласка...
Чому зітхання...
Я - неіснуюче життя.
Я не шукаю...
Станьте, люде, злими!
І піднімуться птахи сполохані...
О друже гострий...
Зустрічайте, завжди зустрічайте...
Душа моя увечері питала...
А я тебе для себе напишу...
"Ліверпуль".
А понад обрієм ходила хмара...
Не плач, мій янголе...
Нехай болить.
Торгуються...
Післямова
Текст
headset
Аудіо
У вас з'явилася можливість прослуховувати аудіо цієї книги. Для прослуховування скористайтеся перемикачем між текстом й аудіо.
ОК
Так хочеться, аби переболіло…
Пам'яті всіх, закатованих
російсько-фашистськими нелюдами,
присвячується:
Так хочеться, аби переболіло…
Щоб мов прокинутись: і ось усе пройшло…
Але війні нема до того діла.
Вона жере й жере.
Любов. Життя. Тепло.
Болить.
І на цей біль немає ліків.
Немає шини. І нема бинтів.
Не заживе.
Ніколи.
І довіку
У душах наших нитиме цей біль.
Ми переможемо!
В цім сумніву немає!
Настане перемоги ждана мить.
І зарубцюються війни страшенні рани.
Але ніколи не переболить!
19/09/2023 20:26